Як захистити пам’ятки Києва? Про це розмірковує заступник керівника громадської організації «Спадщина» Анатолій Погорілий у новому випуску «Каштан. Інтерв’ю»
Як не парадоксально, але на третьому році повномасштабної війни пам’ятки архітектурної і культурної спадщини потерпають не лише від ударів російських окупантів, але й від місцевих забудовників. Саме тому в Києві створили нову громадську організацію «Спадщина». Активісти, які вже багато років захищають нашу культуру та історію, об’єдналися задля збереження того, що ще не встигли зруйнувати горе-бізнесмени в бажанні набити тугіше гаманці.
За словами Анатолія Погорілого, активісти роблять акцент у своїй діяльності саме на збереженні пам’яток, юридичній адвокації, грунтовному поясненні суспільству, чому ці пам’ятки важливі та потрібно їх зберегти.
«Спадщина» – організація доволі молода, проте більшість її учасників захищають древній Київ вже багато років. Є вже достатньо відомі гучні кейси… Наприклад, восени 2023-го вдалося зупинити руйнування будинку на Рейтарській. Більше тижня актвиісти чергували біля будівлі, щоб не допустити його знищення. Було звернення до прокуратури, Міністерства культури та інформполітики. Зрештою, було відкрито кримінальне провадження.
На Рейтарській вдалося на початку руйнації цієї будівлі зупинити процесс знищення пам’ятки.
В активі «Спадщини» є і такий факт. Наприклад, по вулиці Володимирській, 95 йде нове будівництво. І паралельно власник потроху знищував сусідній будинок, більш відомий як «будинок з камахами».
Там почали рити котлован, забивати сваї, і це дуже негативно впливало на пам’ятку. Завдяки зусиллям та наполегливості громадськості Департамент охорони культурної спадщини ухвалив рішення, яке він доволі рідко практикує. Було накладено великий штраф на юридичну особу – 170 тисяч гривень. Після цього будівельна компанія розробила проєкт консерваційних робіт, законсервувавши пам’ятку. Вони використали доволі непогані будівельні матеріали, щоб закрити частину будівлі. Було заявлено, що компанія, принаймні поки на словах, хоче реставрувати цю будівлю і звести нову.
Тобто знайдено консенсус, що все-таки краще зберігати спадщину і тоді вже не буде обурення громади і можна реалізувати бізнес-проєкти на сусідніх ділянках.
У полі зору громадських ативістів і річка Либідь. Хвилює збільшення висотності на ділянках уздовж Либіді.
«Як ми могли переконатися, щільна забудова біля метро «Либідська» не призвела ні до чого хорошого, – розповідає Анатолій Погорілий.- І ми нині маємо дуже великі проблеми з метрополітеном. Детальний план цієї території передбачає ще більш щільну забудову цієї зони. Либідь хочуть узяти в коллектор. За деякими даними, розробником цього проєкту є не міський проєктний інститут, а приватна компанія, афільована до фірм мільярдера Алієва».
Анатолій Погорілий вважає, що намгання «закувати» Либідь у бетон – це теж знищення, зокрема, й нашої природної спадщини. І це погано вплине на клімат. Водночас на берегах Либіді можна було б створити зелені зони, посадити дерева.
Чимало унікальних куточкув під загрозою. Скажімо, Китаєво. Якщо це урочище забудують (майже 6 тисяч квартир планується), то Голосіївський заповідник просто зникне, це вже буде якась прибудинкова територія цього житлового комплексу.
Тобто це знищить всю екосистему, природню недоторканість цього об’єкта, як Китаєво, так і Голосіївського заповідника, парку.
Анатолій Погорілий сподівається, що активна позиція громади зупинить будівництво. Суд узяв до уваги, що це все ж певна заповідна територія, де не можна будувати.
Дивіться детальніше в новому випуску «Каштан. Інтерв’ю»
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
