На столичні водойми виділяють мільйони, однак куди насправді йдуть ці гроші – залишається таємницею
Протягом літа підпорядковане КМДА комунальне підприємство, що опікується водоймами Києва, неодноразово фігурувало в корупційних та екологічних скандалах. Керівництво КП «Плесо» звинувачують у махінаціях з прибережними зонами, розтраті бюджетних коштів та знищенні столичних водойм.
Кінець серпня ознаменувався для «Плеса» новими неприємностями: гендиректору підприємства Валентину Савицькому оголосили підозру в розтраті коштів на роботах на п’яти пляжах, які так і не було виконано, а його попереднику – в облаштуванні за рахунок бюджету набережної, яку мав облаштовувати приватний забудовник.
Які схеми інкримінують керівництву КП «Плесо» правоохоронці та чому екологи вимагають розформувати підприємство взагалі – читайте в новому матеріалі Каштан NEWS.
Тендер-договорняк
Оборудку з бюджетними коштами, за версією Спеціалізованої екологічної прокуратури, Савицький улаштував ще 2021 року. Саме тоді Київрада профінансувала створення водоохоронних зон, які мали запобігати засміченню столичних водойм.
Щоб встигнути використати ці фінанси до кінця року, очільник КП «Плесо» разом із директором приватного підприємства розробив схему «розпилу». Першим етапом «Плесо» оголосило повторний тендер на розроблення проєктів землеустрою для встановлення меж водоохоронних зон і прибережних захисних смуг – при тому, що попередній тендер ще не був завершений.
«Переможцем тендеру визначили заздалегідь обране підприємство. 17 грудня 2021 року з ним уклали договір на виконання робіт на п’яти пляжах, зокрема на островах Труханів та Венеціанський. Вже за кілька днів сторони підписали додаткові угоди з порушенням умов договору. 23 грудня був підписаний акт виконаних робіт, а 30 грудня 2021 року підряднику перерахували кошти. Насправді на момент підписання актів роботи фактично не виконувалися», – заявили в Офісі Генерального прокурора.
Також у прокуратурі вважають, що, згідно з Водним кодексом, на Трухановому та Венеціанському островах такі роботи взагалі не були потрібними. Однак їх було замовлено й оплачено, внаслідок чого з міського бюджету спливло 1,7 мільйона гривень.
Прорахувалися, але де?
У стислому повідомленні Офіса Генпрокурора не озвучено конкретні деталі справи, однак насправді встановити їх неважко. Тендер на розробку проєктів землеустрою на київських пляжах виграло в грудні 2021 року ТОВ «Гео-Макс», керівником та стовідсотковим власником якого, за даними YouControl, є Кулаковський Максим Юрійович. Паралельно зауважимо, що людина на ім’я Юрій Кулаковський протягом кількох років обіймала посаду заступника директора Департаменту земельних ресурсів КМДА.
Договір на виконання робіт із компанією Кулаковського було підписано 17 грудня 2021 року, а термін виконання, згідно з тендерною документацією, спливав 31 грудня 2021 року. Отже, ТОВ «Гео-Макс» мало розробити проєкти землеустрою для п’яти об’єктів (пляжі «Центральний», «Передмістна слобідка»/«Золотий» та «Веселка», а також зони відпочинку «Наталка» та «Березняки») в екстремально короткі строки – за два тижні. Однак ані замовника, ані переможця тендеру це не бентежило.
Збентеження почалося трохи пізніше, коли заступник Генерального прокурора в інтересах держави в особі Київради звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору між КП «Плесо» та ТОВ «Гео-Макс» – оскільки, згідно з Водним кодексом, такі роботи на пляжах «Центральний» (Труханів острів) та «Передмістна слобідка»/«Золотий» (Венеціанський острів) дійсно були не потрібні.
27 липня 2023 року Господарський суд міста Києва визнав цей договір недійсним. А в грудні 2024 року КП «Плесо» раптом також прозріло і вирішило стягнути з ТОВ «Гео-Макс» через суд 1,7 млн гривень за введення в оману.
«Звертаючись із даним позовом до суду, позивач зазначив, що прийняті судові рішення у справі № 910/71/23 свідчать про неякісне виконання відповідачем робіт за Договором, оскільки останній, володіючи спеціальними знаннями та знаннями нормативно-правових документів, не повідомив КП «Плесо» про відсутність необхідності з розроблення згаданих вище проєктів землеустрою, а виготовив проєкти землеустрою, які суперечать законодавству та є непридатними до використання, у зв`язку з неможливістю встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг на об`єктах, що розташовані на островах», – йдеться у документах суду.
Іншими словами, КП «Плесо» фактично розписалося в тому, що його власні фахівці відповідними «спеціальними знаннями» не володіють (а простіше кажучи, не здатні заглянути у Водний кодекс), тому замовили підряднику роботи, які були геть непотрібні. Але суд відмовив «Плесу» в задоволенні позову, вказавши, що в попередній судовій справі (за позовом заступника Генпрокурора) воно навпаки доводило, що його договір з ТОВ «Гео-Макс» не суперечить вимогам законодавства.
Набережна розбрату
Ще один гучний скандал з КП «Плесо» вибухнув, коли наприкінці серпня прокуратура повідомила про підозру попередникам Савицького – за облаштування за бюджетний кошт набережної, яку за договором мав облаштовувати приватний забудовник.
«За даними слідства, приватний забудовник одного із столичних ЖК у відповідності до умов інвестиційного договору мав профінансувати та здійснити роботи з облаштування набережної та берегоукріплення у межах 50-метрової прибережної смуги. Водночас посадові особи КП «Плесо» безпідставно включили зазначений об’єкт до Програми економічного та соціального розвитку столиці та упродовж 2018-2020 років ініціювали фінансування цих робіт за рахунок коштів бюджету міста Києва», – йдеться в повідомленні Офісу Генпрокурора.
Таким чином КП «Плесо» зробило забудовнику «подарунок» на суму понад 103 мільйони бюджетних гривень, зазначають прокурори.
І знов-таки спробуємо конкретизувати персоналії. У 2018-2020 роках виконувачем обов’язків генерального директора КП «Плесо» був Олег Юсипенко (до речі, фігурант щонайменше ще двох кримінальних проваджень: щодо знищення озера Синє та розтрати на розчищенні озера Голубе). Згідно зі світлинами, якими Офіс Генпрокурора проілюстрував своє повідомлення, ЖК, про який ідеться, – це житловий комплекс «Русанівська гавань» на Маланюка, 101 (біля метро «Лівобережна»).
Орендарем ділянки і забудовником «Русанівської гавані» є ПРАТ «ДКБМК» (приватне акціонерне товариство «Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій»). На незрозумілу щедрість столичної влади, яка вирішила відремонтувати набережну за свій кошт замість приватного акціонерного товариства, звернув увагу Антимонопольний комітет: 18 квітня 2024 року Адміністративна колегія Північного міжобласного територіального відділення АМКУ визнала дії КМДА такими, що ставлять ПРАТ «ДКБМК» «у привілейоване становище стосовно конкурентів, що може призвести до спотворення конкуренції на ринку будівництва житлових і нежитлових будівель у м. Києві».
Однак столичній адміністрації вдалося оскаржити дії АМКУ в суді. 7 листопада 2024 року на бік КМДА став Господарський суд Києва, 11 березня 2025 року його рішення підтримав Північний апеляційний господарський суд, а остаточно поставив крапку у цьому спорі Касаційний господарський суд Верховного Суду, залишивши в силі рішення попередніх двох судів.
Однак, судячи з повідомлення Офісу Генпрокурора, остаточна крапка виявилася не такою вже й остаточною, і в справі «Русанівської гавані» на КМДА та КП «Плесо» очікують нові судові баталії.
«Складний і багатоетапний процес»
Свої претензії мають до КП «Плесо» й екологи, яких непокоїть доля київських водойм – зокрема, горезвісного озера Синє, яке комунальники пообіцяли відновити. У червні цього року директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко звинуватив КП у тому, що замість відновлення вони перетворили залишки озера на калюжу.
«На місці вбитого київською владою Синього озера був викопаний невеликий котлован приблизно 70 м на 20 м і глибиною близько 1,5 м. (для порівняння: параметри природнього справжнього Синього озера – довжина 700 м, ширина – 200 м, площа 15 га). І до котловану (тобто штучно створеному КП «Плесо» «Синьому озері») прокопано дві канави, в які пішла вода із сусіднього озера, яке вважалась другою частиною Синього озера. В результаті цю другу частину теж практично знищили, а Синє озеро так і не відродили», – написав Борейко в своїй колонці на Інтерфакс – Україна.
Також еколог додав, що в процесі «відновлення» «Київводоканал» злив у котлован технічну воду, а екскаваторами було знищено зелену зону поруч із озером.
У свою чергу, КП «Плесо» назвало заяви про знищення озера «фейком, спрямованим на дискредитацію роботи міської влади та нашого підприємства», і заявило, що «сумлінно та планомірно працює над відновленням озера».
«Відновлення водойми – це складний і багатоетапний процес, який вимагає часу та значних зусиль, але ми впевнені, що озеро Синє буде повністю відроджено для комфорту та відпочинку мешканців Виноградаря» – запевнили комунальники.
Утім, уже в липні роботи на Синьому озері були припинені – щоправда, цього разу вже не з провини КП «Плесо», а через те, що Київрада протягом усього літа так і не зібралася, аби проголосувати, зокрема й за природоохоронні заходи, що мали фінансуватися з бюджету цього року. Як повідомили у Facebook-групі «Синє озеро – нове життя», станом на кінець серпня ґрунт сповзає назад в озеро, на розкопаних берегах гинуть дерева, засипані під час «розчищення», а сітчасті габіони засипаються ґрунтом та руйнуються.
Утім ані екологи, ані громадськість не налаштовані пробачати комунальникам багаторічну бездіяльність. 25 липня на сайті Київради була оприлюднена електронна петиція з вимогою ліквідувати КП «Плесо».
«Зараз у Києві залишилося близько 200 озер та близько 100 ставків. Кожне третє озеро в Києві частково забудовано, на кожне друге робили замах забудовники, понад 40 водойм знищено. «Плесо» практично нічого не робить для їх захисту. Головна мета «Плеса», як бачуть кияни – це заробляти на так званому «облагороджуванні» або бетонізації», – йдеться в петиції.
Авторка петиції Ольга Яцеленко також звинувачує комунальників у корумпованості.
«Практично кожен другий його керівник затримується правоохоронними органами за порушення законодавства та крадіжку грошей», – пише вона.
У петиції вимагають ліквідувати КП «Плесо» «як комунальне підприємство, що діє всупереч інтересам громади та шкодить довкіллю», а також провести незалежний аудит діяльності підприємства за останні п’ять років та оприлюднити результати цього аудиту.
Станом на 1 вересня петиція набрала 1105 голосів. Для того, щоб потрапити на розгляд до Київської міської державної адміністрації, їй потрібно зібрати 6000 підписів до 23 вересня.
Костянтин МИХАЙЛЕНКО
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
