У Києві є комунальний театральний заклад, який із волі міської влади перебуває в принизливому стані
Впродовж багатьох років капітально не ремонтують давнішню будівлю на вулиці Дегтярівській, 5, яка є памʼяткою історії та архітектури.
Каштан NEWS направив інформаційний запит до КМДА, у якому попросив повідомити, коли буде виконано капітальний ремонт приміщень, коли буде створено театральну трупу опери і чому до цього часу її нема. У відповіді директора Департаменту культури КМДА Сергія Анжияка йдеться про те, що від початку збройної агресії кошти на ремонтно-реставраційні роботи будівлі не виділялися. Через війну столиці довелося відмовитися від фінансування культурно-мистецьких проєктів і заходів. Отже, як бачимо, ситуація не з приємних, позитивного нема.
А між тим, мер Віталій Кличко у 2022 році говорив:
«За час повномасштабної війни ворог пошкодив у Києві приміщення муніципальних закладів культури, серед яких: чотири музеї, Київська молодіжна бібліотека, театр «Мала опера», Київська академія естрадного та циркового мистецтв, низка районних мистецьких навчальних закладів та бібліотек. Але попри це заклади культури в столиці продовжують працювати і зміцнювати нашу спільну віру в перемогу».
Київська мала опера повноцінно не працює, пане Кличко! Навіщо видавати бажане за дійсне?
Розглянемо глибше ці питання.
Якщо бюджетні кошти для відновлення закладів культури, підтримки їхньої діяльності не виділяють, то чому міська влада фінансує заходи, які не є першочерговими? Наприклад, часто оплачують щедрі підряди Комунальної науково-дослідної установи «Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста». Так, у червні інститут провів тендер під назвою: «Збір первинної соціологічної інформації за темою «Рівень медіаграмотності та інформаційних потреб киян в умовах інформаційних загроз». Це коштувало міському бюджету 798 тисяч гривень.
Або такий факт. Нинішньої осені «зеленбудівці» взялися за капремонт скверу в Святошинському районі, що на розі Берестейського проспекту та вулиці Чорнобильської. На це не пошкодували 8 мільйонів 314 тисяч гривень.
Прикро, що для Київської малої опери міську фінансову скриню зачинено.
Нагадаємо, що мистецький заклад було створено за ініціативи легендарної співачки, Народної артистки України Євгенії Мірошниченко. Ще 2005 року художній керівник цього театру Євгенія Мірошниченко планувала тут поставити «Чарівну флейту» Моцарта, «Соломію» Штрауса, «Дейдамію» Генделя.
Не судилося. Київській малій опері увесь час встромляли палиці в колеса то команда тодішнього мера Леоніда Черновецького, то підлеглі управлінці колишнього голови КМДА Олександра Омельченка. Гальмувалося питання землевідведення, фінансування і багато чого іншого. Навіть досі триває судова тяжба щодо частини земельної ділянки для цього театру.
Складається враження, що Київська мала опера є ніби в приймах у муніципалітету.
Директор Департаменту культури КМДА Сергій Анжияк у відповіді редакції стверджує, що відповідно до кошторису та плану використання бюджетних коштів на 2025 рік театру заплановано фінансування з загального фонду бюджету в обсязі 2 мільйони 781 тисячу гривень.
Ця сума передбачає видатки на зарплату, оплату комунальних послуг, а також фінансування робіт з усунення аварійних пошкоджень приміщення, яке зазнало руйнувань під час рашистських повітряних атак. Станом на 4 листопада 2025 року театр отримав бюджетні кошти в сумі 1 мільйон 919 тисяч гривень.
До речі колектив – 12 штатних осiб.
У Стратегічному плані діяльності Малої опери з 2023 до 2025 років, який було погоджено і затверджено в КМДА в грудні 2022-го, зазначено, що «театр входить до перелiку об’єктiв як аварійна споруда (примiщення потребує термiнового капiтального ремонту). Є необхiднiсть у замiнi механiчного та свiтлового обладнання для сцени для покращення якостi проведення театральних заходiв».
Дуже дивно, що аварійну будівлю міська влада не бажає капітально відремонтувати, посилаючись на війну.
А що передбачається виконати під час ремонтно-реставраційних робіт?
Як зазначається в листі директора Департаменту культури КМДА, йдеться про створення безбар’єрного та мультифункціонального просторів, відновлення історичного образу фасадів та інтер’єрів. Очікується, що приміщення будуть пристосовані під сучасний багатофункціональний театрально-видовищний заклад із збереженням свого призначення та максимальним використанням первісної планувальної структури. Тут мають зробити Велику концертну залу на другому поверсі третього рівня комфорту (з глибинною колосниковою сценою) на 300 місць, з усіма необхідними елементами технологічного та технічного оснащення. Передбачено балкон глядацької зали на більш як сто місць.
Також планують облаштувати Малу концертну залу на першому поверсі, вона буде укомплектована місцями для розміщення людей з інвалідністю з елементами лаунж-зони.
Однак бюджетних коштів на цей проєкт, підкреслимо, не виділяють.
На запитання редакції Каштан NEWS, коли буде створено театральну трупу, керівник Департаменту культури КМДА Сергій Анжияк відповів, що питання «активно обговорюється керівництвом та спеціалістами».
Цікаво, і скільки ще років триватиме обговорення? Чи не здається Сергію Анжияку, що учасники таких «нарад» товчуть воду в ступі? Невже створення театральної трупи є надзвичайно складним питанням для міської держадміністрації? Не думаємо. Але ж результату нема. Лише тупцювання на місці упродовж років.
З словами Сергія Анжияка, «це питання потребує врахування низки зовнішніх організаційних, фінансових та кадрових аспектів та наразі перебуває у стадії обговорення і вирішення. Водночас, ураховуючи ситуацію, питання щодо формування трупи театру остаточно буде вирішуватися після завершення дії воєнного стану».
Якщо питання «у стадії обговорення і вирішення», то чому не вирішується? Знову кивають на… воєнний стан. Словом, цією відповіддю Сергій Анжияк напускає ще більше туману. Роки йдуть, а питання все ще в стадії «обговорення».
А ще дивним є посилання Анжияка на якісь міфічні «кадрові аспекти». Може, є труднощі з добором акторів до театральної трупи? Навряд чи. У столиці, на нашу думку, є достатньо фахівців цього виду мистецтва, зокрема випускників вищих навчальних закладів. Було б лише бажання створити повноцінний театр. Водночас із уст керівництва міста чуємо пафосні фрази, що «під час війни культура і мистецтво набувають особливого значення».
Ось і заступник голови КМДА Ганна Старостенко цього місяця, у листопаді, заявила, що культура та мистецтво сьогодні це –
«про наш дух, нашу ідентичність, нашу духовну зброю». Вона вважає, що «культурний простір – це також поле бою, а потужна культурна політика – необхідна передумова нашої перемоги».
Яке ж це «поле бою», якщо для нього КМДА не виділяє кошти? Дуже прикро, що Київська мала опера, яка мала б бути «духовною зброєю», жебракує.
Богдан ТУР
Читайте також: Опера байдужості КМДА.
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
