Головна ЕкологіяКомунальники рапортують про готовність приборкати дощові стоки. Реальність – інша

Комунальники рапортують про готовність приборкати дощові стоки. Реальність – інша

Автор Kashtan News

Дощова каналізація у столиці не справляється навіть за звичних умов, не кажучи вже про критичні. А мала би

У комунальній корпорації «Київавтодор» прозвітували, що гідрослужби вчасно чергують у місцях можливих підтоплень під час негоди. І що підприємства мають напоготові 91 одиницю спецтехніки і спецзасобів для ремонту й очищення системи зливової каналізації.

Цей оптимізм не поділяють чимало киян. І на те є причини. Kаштан NEWS вже розповідав, як у липні після дощу у столиці багато вулиць та підземних споруд громадського користування залило водою. Міські управлінці, випарвдовуючись, кивали на потужну зливу, мовляв негода побила рекорди.

На екстремальну ситуацію звернув увагу на сторінці у Фейсбуку Перший Київський міський голова Леонід Косаківський, розмістивши допис щодо маніпуляцій з цифрами опадів. Начебто залповими.

Він резонно запитує: зливи у столиці – «якась новина в Києві? Ні. Для нашого міста це не екстраординарна подія».

Косаківський пояснює: «За даними Центральної геофізичної обсерваторії у столиці 6 липня випало 18,7 мм опадів, а 7 липня 33,2 мм за короткий час.

Згідно з дослідженнями Центральної геофізичної лабораторії середньомісячна норма опадів за 1991-2020 роки у Києві в липні складає 68 мм. Не дуже різняться ці показники і за весь період спостережень з 1899 року у літні місяці. За цей період середньомісячна норма опадів для серпня, наприклад, в Києві 69 мм. Навіть якщо порахувати, що за два дні (6 і 7 липня) випало сумарно 52 мм опадів з середньомісячної норми в 68 мм, нічого дивовижного не сталося. Чи є це аномалією? Ні. Спостерігалося приблизно в таких параметрах і раніше, а подекуди й більше».

Як зазначає Леонід Косаківський, «рекордна добова кількість опадів в нашому місті за всю історію спостережень була зафіксована на рівні 103 мм 20.07.1902-го, а місячна 251 мм — у червні 1932 року». Він нагадав, що колись друкував фото, на якій 29.05.1954 року було видно сильну злива в центрі міста. «Тоді в короткий проміжок часу випало 36 мм опадів. Проте машини і тролейбуси по Хрещатику ходили і він під воду не пішов. Люди спокійно пересувалися і тротуарами».

Ще факт. «15.06.1932 року  випало 83,2 мм, 22.05.1995-го – 36 мм (при місячній нормі 65) тощо. Коли в одну зливу випадала значна від норми кількість опадів, траплялося не раз. Але історія не зафіксувала в ці зазначені дні таких суттєвих наслідків, як тепер. Зливова каналізація тоді справлялася, сьогодні — ні. Бо де тонко, там і рветься. Вона до цього не готова».

Ось і невтішний висновок: «Наша дощова каналізація не справляється навіть за звичних умов, не кажучи вже про критичні. А мала би. Тому варто поцікавитися у влади, яка проєктна площа водозбору закладена сумарно в існуючу систему зливової каналізації в місті, і яка вона насправді, виходячи з сучасних реалій? Де найпроблемніші місця?Тобто з якої площі вона спроможна фактично збирати і відводити воду, і як збираються ту очевидну дельту, яку видно неозброєним оком, прибирати? І коли?»

Читайте також: СТАЛО ВІДОМО, ЧОМУ КИЇВ «ТОНЕ» ПІД ЧАС ЗЛИВ

Деякі коментарі киян із соцмережі:

Вам також може сподобатися