Екологічна катастрофа близько. Про це заявляють місцеві активісти, які прагнуть зберегти озера Києва. За даними Київського еколого-культурного центру вже понад 40 столичних водойм невідворотно знищені. Кожне третє озеро в столиці вже частково забудовано, а на кожне друге забудовники робили замах. Ще сім нині перебувають на критичній межі зникнення. Які саме озера під загрозою? Хто саме винен у «зневодненні» Києва? Та чи реально зберегти ті залишки водойм, які ще не встигли забудувати та привласнити? Розповідаємо у новому випуску «В тіні каштана».
Синє, Качине, Піщане, Солоне…яке наступне?
Синє озеро – колись одна з найбільших природніх окрас Виноградаря, зараз перетворилась на, вибачте, велику калюжу. Основною причиною цього більшість експертів називає забудову. А ще – розкрадання виділених нібито на захист цих водойм коштів платників податків.
Синє озеро – не єдина водойма столиці, що постраждала від рук недбалості, людського небажання або ж навпаки – активного сприяння. Кілька десятків озер вже назавжди зникли з мапи Києва. Які ще озера під загрозою? Хто саме винен у «зневодненні» Києва? Та чи реально зберегти ті залишки водойм, які ще не встигли забудувати та привласнити? Давайте розбиратися разом. Бо «В тіні каштана» сховатися не вийде.
Качине, Піщане, Солоне, Ковтун, та, звісно, Синє. Це лише маленька частина озер, які зникли або перебувають під загрозою зникнення з мапи Києва.
«На Позняках під час забудови зникли прекрасні заплавні озера Ластовник, Піщане, Солоне, Ковтуб, Васильківська Прірва, Наумка, Тильниця, Убідь, що були показані на картах ще 1943 року», — зазначають у Київському екоголо-культурному центрі.
За їхніми даними, кожне третє озеро в столиці вже частково забудовано, а на кожне друге забудовники робили замах.
До дванадцяти озер, за їхніми словами, обмежений доступ, або й зовсім перекритий. Це, зокрема, озеро «Корольок» та деякі водойми в районі Русанівських садів. А сім озер взагалі перебувають на критичній межі зникнення.
Історія без хеппі-енду
За даними все того ж Київського еколого-культурного центру вже понад 40 столичних водойм невідворотно знищені. Серед них — Ковтун у Дарницькому районі, що було знищене забудовою у 2017 році.
«Засипають озеро Ковтун під будинком. Разом з рибою, дикими птахами та їхніми пташенятами. Поки рятували і буквально відбивали сусідню водойму, цю швиденько обнесли бетонним парканом. Окрім цього, рубають молоді дерева разом з гніздами птахів», — писала тоді місцева жителька Ганна Хоменко і додала фотодокази.
Та попри протести місцевих, та навіть райадміністрації, озеро всеодно врешті засипали.
Влада роками обіцяла їм побудувати неподалік озера школу, дитсадок та лікарню. Однак за доброю традицією Києва, замість цього всього вирішили звести новий торговельний центр.
На цьому місці була водойма – тепер тут «красується» частково добудований ТРЦ Рів Гош, який чекає завершення другої черги будівництва, щоб, вочевидь, остаточно закатати в бетон будь-які спогади про колишнє озеро.
Засохне чи не засохне?
Днями соцмережі заповнили фото та відео з повністю висохлим озером Синім, що на мікрорайоні Виноградар. На них видно, що від озера залишилась лише ділянка зволоженої землі.
«Така ситуація на озері виникає вже не вперше. Повністю висохло, загинуло Синє озеро на Виноградарі. Перлина району. Місце, де я виріс. Тут колись жили і розмножувалися болотяні черепахи, та безліч інших видів тварин…Озеро померло, так і не дочекавшись допомоги з бюджету міста, який нібито виділив його ще кілька років тому», — писав торік на своїй сторінці житель району Михайло Сторожук.
Та додав, що на зникнення озера імовірно вплинуло будівництво багатоповерхівки.
Та щойно соцмережі заповнила інформація про зникнення озера і рівень суспільного обурення сягнув відмітки готовності пікетування КМДА, то там дивовижним чином знайшли можливості і ресурси для розчищення Синього і швиденько оголосили тендер. Ніби, так і планували, а те пересихання, то так – збіг обставин.
А потім взагалі почалась магія. Ну як магія – розголос та скандал.
Щойно почали шукати підрядника для розчистки, в озеро дивовижним чином знов почала поступати вода! Зʼявилося і бажання, і ресурс, і вода. Диво і дія вищих сил, не інакше.
Або це все ж таки чергова спроба посадовців КМДА придушити суспільство і кинути «заспокійливу пігулку» мешканцям Виноградаря, доки винні в екоциді продовжують працювати на своїх місцях?
Синє — не перше, та й не останнє
Повторення ситуації з Синім озером на інших водоймах є питанням часу. В ході роботи над цим відео, ми виявили, що в руках забудовників та комерційних структур Києва знаходяться щонайменше сім великих озер:
Демидівське (біля Бортничів) – площею 11,2 га, нині передане ТОВ «Енергоресурс-Україна»;
– Лукове на Оболоні (біля затоки «Верблюд»), одне з найчистіших у столиці – площа 8 га, документи про передачу ТОВ «Дніпровська Рів’єра» в стані оформлення;
– Озеро на 7 га – В’язки на Осокорках, передане агрофірмі «Зодіак»;
– Малий Небреж на Осокорках – приблизно 2 га, в руках ТОВ «Будеволюція»;
– Качине на Позняках – вже частково засипане забудовниками, в постійному користуванні КП «Київське інвестагентство», раніше воно мало площу майже 2 га, нині частина вже знищена;
– Вирлиця на Осокорках – у аренді в компанії «Мрія-Інвест» під будівництво ТРЦ, та завдяки небайдужим киянам та активістам щодо нього нині тривають суди;
– Єрик біля Галерного острова – остаточно віддане під будівництво ТРЦ.
«Дніпровська Рівʼєра», «Мрія-Інвест», комунальне підприємство, ТОВ «Будеволюція» – знаєте, що обʼєднує ці організації та ще десятки інших? Це звʼязок з Віталієм Кличком або ж його ну дуже близьким оточенням. Роками різні медіа публікували ті чи інші розслідування.
Ось, наприклад, про розслідування УНІАН про звʼязок Кличка, «Дніпровської рівʼєри» та місцевої мафії.
Ось матеріал видання «Наші гроші» про те, як Кличко підтримав забудову біля озера Вирлиця.
І можна скільки завгодно це заперечувати, кричати, що все це фейк – але ж скріни не горять.
Головними методами знищення озер у Києві, за словами екологів, є повна або часткова забудова, бетонування берегів або їхнє зумисне засмічення, забруднення води стічними водами та катерами. Також озера перетворюють на золовідвали, проводять там антиекологічне глобальне «розчищення», та, по класиці, намивають або забирають пісок з берегів.
«У нас є стратегія міста Києва, у нас є екологічна стратегія, у нас є «Зелене місто», нова стратегія. Жодна з цих стратегій не виконується. У нас це декларується ми, як зайчики, всі голосуємо, підтримуємо ці стратегії. На жаль, проблема полягає в тому, що потім депутати й депутатки не контролюють виконання цих стратегій. По факту відбувається інше. По факту забудовуються зелені зони. Дуже яскравий приклад це – екопарк Осокорки. Про яке збереження природи ми говоримо, про яку стратегію ми говоримо, якщо величезна зелена зона знищується прямо зараз», – говорить Євгенія Кулеба, депутатка Київради.
Поховані на дні
Та зникають у Києві не лише озера, а й бюджетні кошти. Можливо, саме тому міська влада й не займається повноцінним збереженням водойм. Оскільки на регулярних «розчищеннях» можна непогано заробити.
В березні цього року на Троєщині столичні комунальники не дочистили одне з озер, зате вкрали на цьому понад 300 тисяч гривень.
Комунальне підприємство «Плесо» уклало договір з підрядною організацією на проведення капітального ремонту та розчищення озера Гнилуша. Директор підприємства штучно завищив вартість і обсяг виконаних робіт і присвоїв бюджетні кошти.
Також слідчі прокуратури знайшли недоліки під час виконання робіт з розчищення днища озера. Акти виконаних робіт підписав інженер з технічного нагляду комунального підприємства «Плесо».
І представник КП «Плесо», і підрядник вже отримали підозри за розкрадання бюджетних коштів від прокуратури.
Та проблема таких відверто халтурних робіт не лише у втраті коштів, що могли б піти на розбудову Києва чи підвищення обороноздатності країни. Бездіяльність столичних чиновників і посадовців КМДА та дії забудовників також завдають шкоди екології регіону.
Не хочеться нагнітати та розводити панічні настрої, але якщо влада Києва не припинить підтримувати інтереси забудовників, замість звичайних киян, то на столицю очікують вельми невтішні наслідки.
Озера продовжать зникати, разом з ними й бюджетні кошти. Нові ТРЦ і ЖК ростимуть, і в цих скляно-бетонних джунглях доведеться рости нашим з вами дітям. Замість того, аби гуляти гарними природніми парками і скверами.
Тому важливо не мовчати і поширювати цю інформацію. А ми й надалі продовжимо розповідати про діяльність народних та місцевих депутатів, життя столиці та прірву, між запитами суспільства і реальними діями влади. Лаконічно, серйозно і трохи іронічно. «В тіні каштана».
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
