Будівлі передавалася монахам для релігійної діяльності, а не для проживання, зазначають у Нацзаповіднику
На сьогодні у приміщеннях Києво-Печерської Лаври зареєстровані 72 монахи УПЦ МП.
Про це повідомив керівник юридичного відділу Національного заповідника “Києво-Печерська лавра” Іван Прокопенко, передає «Суспільне».
Як зазначає юрист, монастирю як юридичній особі передавалися 79 об’єктів – тобто фактично вся територія Нижньої Лаври.
“Вони (будівлі – ред.) передавалися не для проживання, а для здійснення релігійної діяльності”, — підкреслив Прокопенко.
Тому Національний заповідник вважає, що реєстрація частини ченців на території Лаври є незаконною. Для реєстрації фізичної особи у приміщенні їй мали бути надані дозволи щодо користування майном, однак єдина установа, яка може надавати такі дозволу – це балансоутримувач, тобто Національний заповідник «Києво-Печерська Лавра». А Нацзаповідник такого дозволу не давав.
Також Прокопенко повідомив, що в договорі про оренду майна Києво-Печерської Лаври є пункт про те, що в разі встановлення Нацзаповідником неналежного використання приміщення, які були передані, Заповідник може в односторонньому порядку розірвати договір.
“Оскільки ці культові будівлі надавалися саме для релігійної діяльності, то будь-яке використання будь-якого об’єкту, який переданий відповідно до договору, не в цілях релігії є нецільовим використанням”, — сказав юрист.
Крім того, зазначив він, у приміщеннях Лаври здійснювалася торговельна і виробнича діяльність.
УПЦ МП, зі свого боку, підтверджує наявність у ченців реєстрації на території Києво-Печерської Лаври, але вважає це цілком законним.
“Келія – це що? Келія – це житло, це кімната. Тому я не бачу будь-якого порушення, що люди мають право у цьому житлі і зареєструватися для того, щоб мати відповідну реєстрацію в місті Києві як громадяни”, — сказав адвокат монастиря УПЦ МП протоієрей Микита Чекман.
За словами Чекмана, реєстрація монахів у приміщеннях Лаври є додатковим аргументом на користь УПЦ МП у справі про повернення корпусів у користування державі.
“Якщо буде рішення суду про виселення монастиря, то це буде прямо впливати на права людини, монаха, який проживає в монастирі. Якщо буде ухвалене рішення не на користь монастиря, то це буде прямою підставою для його оскарження,” — вважає Чекман.
Нагадаємо, 11 липня комісія Мінкульту опечатала два приміщення у Києво-Печерській Лаврі.
Також цього тижня столична поліція передала до суду кримінальне провадження за обвинуваченням чотирьох осіб у заворушеннях на території Лаври 19 квітня цього року.
