Віталій Кличко багато що обіцяв киянам перед виборами. Що вдалося виконати, а що – ні
До ТОП- планів Віталія Володимировича можна віднести бажання відкрити нові станції метрополітену, ввести в експлуатацію Подільсько-Воскресенський мостовий перехід, залучити інвесторів до будівництва заводу з переробки сміття та інші.
Віталій Кличко на посаді Київського міського голови перебуває з 5 червня 2014 року. 25 червня 2015-го був призначений головою КМДА.
Політичну кар’єру він розпочав у 2006-му, коли одночасно балотувався до Верховної Ради України, а також змагався за посаду Київського міського голови. Тоді в перегонах за мерське крісло першим до фінішу прийшов Леонід Черновецький. На позачергових виборах міського голови 25 травня 2008 року перемогу знову святкував одіозний Черновецький. Кличко посів третє місце.
Передвиборчі програми обох політиків рясніли солодкими заявами, що саме вони готові зробити для міської громади. Якщо банкір Черновецький сипав «космічними» обіцянками, наприклад, такими: «Житловий фонд столиці буде повністю відремонтовано», «вирішимо житлові проблеми усіх киян», то Кличко, жорстко критикуючи корумпований фінансовий клан Черновецького, намагався уникати подібних популістських висот, хоча дещо і злітало з його вуст, скажімо, бажання «зробити комунальні тарифи соціальними».
Що пропонував у ті далекі часи киянам Віталій Володимирович, з чим ішов до громади зі своєю «командою чесних професіоналів»? «П’ять перших кроків мера Кличка» виглядали так:
«1. Команда Кличка затвердить у Київраді Стратегію розвитку міста. Ми скасуємо всі незаконні рішення і наведемо у місті порядок. 2. Команда Кличка звільнить місто від пробок. Ми зведемо нові мости, збудуємо метро на Троєщину і Теремки, оновимо громадський транспорт і створимо систему дешевих паркінгів. 3. Збережемо і суттєво збільшимо всі соціальні доплати. 4. Заборонимо будувати на берегах водойм, у парках, дворах, на спортивних і дитячих майданчиках. 5 Збалансуємо розвиток правого і лівого берега. Ми створимо престижні робочі місця у районах Лівобережжя».
Тоді були названі й «Ключові пріоритети Віталія Кличка і його команди». Читаючи їх, не можна не дивуватися: надзвичайно сміливо! А чи думали про ризики невиконання? Ось короткий перелік деяких суперініціатив:
«подолати корупцію; «кожне київське подвір’я обладнати спортивним інвентарем»; «створити Громадську будівельну інспекцію, яка буде здійснювати нагляд за якістю і законністю будівництва»; «замінити протягом двох років небезпечні маршрутки на комфортабельні автобуси і тролейбуси»; «створити Громадський тарифний комітет Києва»; «створити незалежну Громадську житлово-комунальну інспекцію»; «запровадити програму «Новий будинок – новий сквер», «заборонити забудову центру міста, ущільнення житлової забудови»…
З тих пір минуло 15 років. А час є справедливим арбітром, і він показує, що виконано, а що – ні. У «п’ятірці кроків» абсолютно провальним є «пункт 2» – звільнити місто від пробок, збудувати метро на Троєщину… Сьогодні усі ми бачимо, як столиця щодня «задихається» від автомобільних заторів, а обіцяного метро на Троєщину, до речі, як і на Виноградар, усе ще немає. Оновлення громадського транспорту відбувається надзвичайно повільно, темпи – черепашачі. А про систему дешевих паркінгів навіть і говорити не варто (де ви їх знайдете у місті?).
Щодо названих ключових пріоритетів, то вони чудові. Але, мабуть, у цьому столітті кияни не дочекаються їх виконання.
Деякі обіцянки перейшли і до передвиборчої програми 2015 року. Скажімо, знову йшлося про те, що метро на Троєщину все ж «поїде», до кінця 2019-го. Було також сказано, що на Троєщину прокладуть лінію швидкісного трамваю. На жаль, ставимо «мінус». А з «плюсів», тобто з виконаного, можна відзначити забезпечення прозорості міського бюджету, проведення аудиту діяльності Київпастрансу за 2013-2014 роки, розширення мережі лікувальних установ та поліклінік. Дотримується мер і обіцянки проводити регулярні звіти перед киянами.
Нагадаємо дані соцопитування, проведеного серед киян 27-28 червня 2015 року в рамках проєкту «Київський омнібус» компанією Active Group. Оцінюючи діяльність органів міської влади за п’ятибальною шкалою, 38,7 відсотка киян поставили незадовільну оцінку меру Кличку (15,9% оцінили роботу в один бал, а 22,8 – у два), «трійку» поставили 35,5 відсотка респондентів, «четвірку» – 16,8 і лише 6,1 цілковито задоволені роботою мера.
З відкритих джерел відомо, що в перший рік головування Кличка було впроваджено електронну форму оплати паркування, відкрито велосипедну доріжку на Труханів острів, були низькі ціни на хліб. Крім того, Кличко запустив проєкт «Питна вода з-під крана» в Оболонському районі.
За даними Вікіпедії, за два роки роботи Кличка на посаді міського голови в Києві з’явилося 37 нових скверів, було демонтовано 10 тисяч рекламних кіосків. Інвестиції в Київ збільшилися майже в 4 мільярди гривень. Столиця змогла покрити 10 млрд гривень боргів. Київ став першим містом в Україні, який запровадив відкритий бюджет.
Як зазначає сайт «Слово і Діло»,
«у своїй передвиборчій програмі Віталій Кличко обіцяв не допустити до управління містом осіб, причетних до корупції. Однак членів команди мера неодноразово звинувачували в корупційних діях».
У 2018 році це видання розповідало, що
«в перший рік роботи на посаді Кличко роздав найбільше обіцянок, але водночас і зміг виконати їх найбільшу кількість. Зі 130 запевнень і планів він втілив у життя 53, а 25 – провалив. Ще 52 наміри перейшли на наступний рік».
«Другий рік роботи мера (з 25 травня 2015 до 24 травня 2016 року)… Зі 118 обіцянок Кличко виконав 41, а 27 – провалив. Ще 50 перекочували для подальшого виконання на наступний рік або перебували в стані виконання…
Водночас Кличко, як і обіцяв, встиг відкрити пішохідну зону відпочинку на Поштовій площі до Дня Незалежності. На Набережній Дніпра відкрили фонтан, встановили сучасне освітлення та лавочки, а спуски до набережної пристосували для дитячих візків і потреб людей з інвалідністю».
«Третій рік роботи мера Кличка (2016-2017) показав, що кількість його обіцянок скоротилося до 111, з яких він виконав 33, а 21 – не зміг. При цьому стало більше обіцянок, які були відкладені на потім або їх виконання розтягнулося в часі».
«У 2017 році Кличко нарешті, як і обіцяв, повернув Гостинний двір у комунальну власність. Точніше, зробив це Апеляційний господарський суд Києва, але Київрада ухвалила рішення…»
«Всупереч обіцянці Кличка не підвищувати тариф на квартплату для киян, послуги з утримання багатоквартирних будинків та прибудинкових територій подорожчали вдвічі…». Отже колишня обіцянка «зробити комунальні тарифи соціальними» просто щезла!
Скажемо ще про одну обіцянку мера. Пригадуєте його бажання обладнати «кожне київське подвір’я спортивним інвентарем»? З цим якось не склалося, хоча спортивний мер, здавалося б, повинен був змусити чиновників тримати на контролі ремонт і будівництво спортивних об’єктів. Свого часу мер хвалився, що місто домоглося повернення легендарного стадіону «Старт» до комунальної власності. Але ж арену треба було капітально відремонтувати. І Кличко обіцяв…
Так, 15 червня 2017 року під час виїзної наради з главами районів він доручив розробити проєкт реконструкції стадіону та здійснити всі роботи, щоб відкрити оновлену арену до кінця весни 2018-го року. Виконали? І не думали. То чого варте це доручення?
12 вересня 2018 року Віталій Кличко знову пообіцяв:
«У наступному році наше завдання – відкрити оновлений стадіон «Старт». Це моя місія як мера-спортсмена».
Місія провалилася. «Старт» досі не відремонтовано.
Згадаймо ще про одну з ключових обіцянок Кличка – «прибране місто замість суцільного смітника». Киянам обіцяли вирішити питання з переробкою відходів. Кличко ще у 2014 році обіцяв залучити інвесторів, аби побудувати новий, сучасний сміттєпереробний завод у Києві. Потім, у 2018-му, заявив, що такий завод буде за два роки. Натомість – нульовий результат. Громаді замилюють очі модернізацією старого сміттєспалювального заводу «Енергія», який не відповідає екологічним нормам.
І все ж однією з найголовніших обіцянок, на наш погляд, є бажання «подолати корупцію». Чи справився з цим викликом Кличко? Очевидно, що ні. Про це свідчить, в тому числі, велика кількість кримінальних проваджень, які відкрили правоохоронці стосовно посадовців місцевої влади та очільників комунальних підприємств столиці.
Богдан ТУР
