Експерт назвав недоліки в організації пасажирських перевезень у місті під час надзвичайних ситуацій
У Києві 6 червня через масовану нічну повітряну атаку ворога вперше зазнали пошкоджень колії та кабелі метрополітену. Це сталося на відкритій ділянці — на перегоні між станціями «Дарниця» та «Лівобережна» Святошинсько-Броварської лінії підземки. Внаслідок цього рух поїздів було зупинено: потяги курсували лише між станціями «Академмістечко» та «Арсенальна» з інтервалом у понад чотири хвилини. Тим часом наземна частина лінії метро від станції «Дніпро» до станції «Лісова» була закрита на вхід та вихід. Люди не могли нормально і вчасно дістатися у своїх справах з лівого на правий берег і навпаки. Місто занурилося в транспортний колапс.
Чи можна його було уникнути і чи повториться подібне в майбутньому — думками на цю теми з Каштан NEWS поділився співзасновник ГО «Пасажири Києва» Олександр Гречко.
Пошкодження і відновлення
Як повідомляла того дня пресслужба КМДА, для того, аби якнайшвидше ліквідувати наслідки обстрілу і відновити нормальну роботу метрополітену, на місці події працювали всі необхідні аварійні служби, зокрема — фахівці з ремонту та відновлення інфраструктури метрополітену. Водночас у КМДА попередили, що поїзди метро на цій ділянці підземки не ходитимуть упродовж доби: за такий час планували відремонтувати колії. Хоча (треба віддати належне ремонтним бригадам) впоралися достроково, і вже під вечір потяги відновили рух.
До завершення ремонтних робіт КП «Київпастранс» організувало автобусний дублюючий маршрут № 1М між станціями метро «Лісова» та «Арсенальна». Автобуси курсували Броварським проспектом, Дніпровським узвозом, Алеєю Героїв Крут та вулицею Івана Мазепи до станції метро «Арсенальна». У зворотному напрямку маршрут був аналогічний, утім об’їжджав ділянку між станціями метро «Дарниця» та «Чернігівська» через вулицю Андрія Малишка. Все б нічого, але рухомого складу катастрофічно не вистачало, що спровокувало кілометрові черги і різкий стрибок цін на послуги таксі. Одним словом, уже ніхто нікуди не поспішав, бо це було зайвим…
Місто могло підготуватися
«Важко сказати, наскільки така ситуація була очікуваною для метрополітену, але, певно, на четвертому році війни Департамент транспортної інфраструктури та місто загалом мали б замислитися, що подібна ситуація рано чи пізно станеться», — розмірковує Олександр Гречко.
З огляду на це, вважає експерт, на такі випадки логічним було б розробити заздалегідь якісь схеми, алгоритми дій, відпрацювати їх, провести певні тренінги (зокрема, з ліквідації наслідків, з відповідними ремонтними бригадами), розрахувати, хто, як, у які терміни і з якими силами може прийти на допомогу тощо. На жаль, цього зроблено не було.
Зі свого боку, переконаний транспортний експерт, ремонтні бригади зробили все можливе, доклавши максимум зусиль для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.
Водночас фахівці стверджували, що відновити пошкоджені колії можна було б швидше, якби скористалися пропозицією про допомогу від «Укрзалізниці».
«Думаю, це б пришвидшило ремонт, оскільки залізничники вже не раз стикалися з подібного роду проблемами і могли б поділитися досвідом та допомогти фізично. Якщо метрополітен відмовився від пропозиції з якихось незрозумілих причин, то це пішло не на користь і підприємству, і пасажирам, бо пошкоджена ділянка могла б відновитись швидше», — вважає Олександр Гречко.
Брак автобусів та незадовільне інформування
Після зупинки частини метро було очевидно, що в місті стався транспортний колапс. За словами Олександра Гречка, є дві причини цієї надзвичайної ситуації.
По-перше, пояснює співрозмовник, того дня місто не забезпечило пасажирів достатньою кількістю автобусів, зокрема через дефіцит водіїв і небажання Департаменту транспортної інфраструктури спільно із «Київпастрансом» вирішити питання навчання жінок керувати автобусами.
По-друге, було незадовільно організовано інформування громадян про зміну ситуації з перевезенням пасажирів. Це підживлювало хаос.
Загалом, звертає увагу Олександр Гречко, ситуація, яка склалася на відкритій гілці метрополітену, тільки підтверджує давнішню тезу, що міська влада і кияни занадто покладаються на метро. В умовах, коли один вид транспорту перевозить дуже багато людей, це може призвести до виникнення проблем внаслідок подібних надзвичайних ситуацій.
Чи є вихід?
На переконання представника ГО, для того, аби уникнути подібного, потрібно, щоб у місті було більш збалансоване транспортне навантаження, яке б рівномірно розподілялося між різними видами міського транспорту, і люди не залежали б від метрополітену та могли дістатися необхідних місць наземним транспортом у випадку виникнення надзвичайної ситуації.
«Але і в цьому є проблема, — пояснює аналітик. — Адже, ми бачимо, що з лівого берега на правий ходить дуже мало маршрутів тролейбусів і автобусів. А ті, що є, часто стають “жертвами” транспортних заторів або їздять вторинними магістралями, або їхньої кількості просто не вистачає, щоб вирішити проблему нормального сполучення».
Досвід «Либідської»
Зважаючи на викладене, постає цілком логічне запитання. Всі пам’ятають, що нещодавно Київ уже пережив проблему зупинки кількох станцій метро через просочування води. Тоді вдалося вирішити питання перевезення пасажирів маршрутами наземного транспорту, які дублювали метро. А чи можна було запровадити нині таку систему перевезення пасажирів, яку налагодили під час ремонту тунелю на «Либідській»?
На думку співрозмовника, ситуація не така проста, як здається на перший погляд.
«Річ у тім, що ремонт тунелю тривав пів року, а тут ситуація буда швидкоплинна і потребувала негайних рішень у стислі часові проміжки. Водночас ситуацію виправляли за рахунок зняття рухомого складу з інших маршрутів і на шкоду тим пасажирам, які ними користувалися», — розповів транспортний аналітик.
Олександр Гречко наголосив, що в міста нині немає запасу транспортної міцності на надзвичайні випадки: якщо щось стається з метро, то «розрулити» ситуацію досить складно.
Євген ДЕМ’ЯНОВ
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
