«Упізнай забудовника» – понад тиждень найазартніша гра в українських соцмережах. Започаткував її журналіст та блогер Денис Казанський, виклавши фото картини, яку слідчі знайшли під час чергового обшуку в офісах «Укрбуду».
Чорний квадрат «Укрбуду»
На картині в небо здіймаються хмарочоси новобудов, затуляючи сонце золотим куполам Лаври і Софії. У центрі – блискучий чорний квадрат, чиє призначення викликало жваве обговорення. Коментатори припускають, що це нове бачення «Чорного квадрата» Малевича, дзеркало або навіть вікно каси для видачі грошей.
Унизу невтомні бородаті трударі в старовинних шатах зводять стіни чергової новобудови, а за ними наглядають патріціанського вигляду «зодчі». Це – топменеджери «Укрбуду». Юрій Пелих, який багато років керував корпорацію, аж поки привів на зміну 29-річного Максима Микитася, Олег Майборода і Сергій Якусевич. До речі, журналіст-розслідувач Володимир Бондаренко запевняє, що саме Якусевич мав би стати фігурантом останньої із підозр, оголошених Максиму Микитасю про заволодіння коштами Міноборони, виділених на будівництво арсеналів. Оскільки саме він, буцімто, контролює БК «Укрбудмонтаж» і «Північно-український будівельний альянс», які понад 300 млн гривень від МО отримали, а замовлення не виконали.
Блаженні угодники Кличка
Але, звісно, найбільшу цікавість викликає компанія у римських тогах, скупчена в правому нижньому куті шедевру. На хмарах вальяжно розташувалися Віталій Кличко і навколо нього – ті, з ким мер святкував, літав на чартерних літаках, ділив київську землю ледве знайомий.
Вочевидь, картину створювали до «падіння» «Укрбуду» в 2019 році, тому композицію тут можна назвати знаковою. Ліворуч і праворуч від Кличка – Сергій Безенко і Вадим Столар. Обох свого часу називали «сірими кардиналами» і «смотрящими» за столицею.
Екскерівник Державного управлінні справами за президентства Порошенка і колишній нардеп від «Солідарності» Березенко зайшов у велику політику у 22 роки, потрапивши до «молодої команди Черновецького».
Очолював головне управління в справах сім’ї та молоді КМДА, брав участь у роботі земельної комісії саме в часи грандіозних земельних «розпилів» «космічного мера». Після Революції Гідності опинився вже в команді Порошенка, керував виборчими кампаніями, вочевидь передаючи свій багатий досвід, набутий у «попередників», зокрема з організації горезвісних «сіток». Брав активну участь в складанні списків кандидатів від «УДАРу» до Київради. Саме так на прохідному місці опинився, наприклад, Володимир Прокопів, згодом голова комісії з питань містобудування і землекористування та секретар міськради. Загалом у першій міськраді Кличка з 10 ключових посад 8 обійняли люди Порошенка. Березенко, як “права рука» Порошенка став «почесним посланником з особливих доручень» між Банковою та мером. Проте він не забуває й про власні інтереси. Наприклад, у 2014-2015 роках рекламні фірми, пов’язані з ним, отримують права на розміщення реклами у київському метро. Як відомо, реклама в підземці – це «золоте дно», всі «самородки» з якого кладуть у кишені посередники, продаючи рекламодавцям місце під рекламу у вагонах чи вестибюлях. Сам метрополітен отримує з того копійки, посередники – в п’ять-шість разів менше. До слова, Віталій Кличко ще в перше своє «пришестя» в мерське крісло обіцяв з’ясувати, чому замість того, аби отримувати дохід із реклами, метрополітен змушений щоразу піднімати ціну на проїзд або просити дотації з бюджету. Але, мабуть, про цю обіцянку забув…
З іншого боку від міського голови – Вадим Столар, колишній парламентар-регіонал, нині народний депутат від ОПЗЖ. Першою скандальною «віхою» біографії Столара стала відома будівельна афера «Еліта-центр». А з 2015 року його стали називати «сірим кардиналом» будівельного бізнесу Києва та «тренером» Кличка, який впливав навіть на призначення міських чиновників. Говорять, що перед призначенням кандидати отримували «талончик» на довірливу розмову зі Столаром. Наявність «своїх» депутатів у міськраді та карманних чиновників дозволяла йому контролювати «найжирніші» фінансові потоки в столиці, ділити київську землю та роздавати найвигідніші тендери. Після президентських виборів 2019 року зчинився грандіозний скандал. Тодішній голова Офісу Президента України Андрій Богдан публічно оголосив про те, що Кличко втратив всі важелі впливу, і Києвом керують «смотрящі», які, зокрема, продавлюють свої рішення, шантажуючи мера втратою голосів у Київраді.Тоді пролунала цифра у 40 мільйонів доларів на рік – буцімто стільки «смотрящі» отримують від «роботи» з бюджетом столиці. Саме тоді в публічному просторі вперше пролунало прізвище Столара як «ляльковода» Кличка. Богдан заявив про передачу правоохоронцям звернення щодо махінацій під час тендерів на будівництво Шулявського шляхопроводу, Подільсько-Воскресенського та Пішохідного мостів. Мер поквапився заявити, що ледве знайомий зі своїм «ляльководом», після чого в мережі з’явилось відео, де він власноруч проголошує тост на дні народження Столара й дякує «другу Вадіку» за те, що він «нас всех собрал». Найдопитливіші тоді звернули увагу на те, що міський голова кілька років поспіль брав коротку відпустку в серпні, дні якої дивним чином нібито співпадали з днем народження «ледве знайомого забудовника». Тоді меру пригадали і політ чартерним літаком з Неаполя з Максимом Микитасем (у центрі композиції), який зафільмували журналісти.
Нині вже нам відома сумна доля інвесторів «Укрбуду», який у 2019 році рухнув, залишивши недобудованим житло понад 13 тисячам громадян. Але багато хто забуває, що Микитась будував не лише жилі квадратні метри. За чотири роки, аж до краху піраміди «Укрбуду» п’ять компаній корпорації отримали майже два десятки тендерів на будівництво і реконструкцію об’єктів від КМДА. Загальна сума укладених договорів становить понад два мільярди гривень. Тобто мільярди гривень потрапили фактично до одних рук. Гроші, отримані від тендерів, вкладалися в добудову «жилих метрів», а будівництво тендерних проєктів здійснювалося за «остаточним принципом». Щоб запобігти замороженню міських об’єктів, бюджет змушений був додавати до тендерних виплат ще, ще і ще. Згадаймо хоча б знаменитий Шулявський міст.
Нині головні герої картини, вочевидь, уже не посміхаються так переможно. Сергій Березенко після поразки Петра Порошенка на виборах, вирушив «гризти граніт науки» за кордон. Він ще зберігає певний вплив на Київраду через депутатів від ЄС, зокрема Володимира Прокопіва, але звісно, розмах уже не той, що раніше. Більшу частину «своїх» людей на ключових посадах у Києві втратив і Вадим Столар.
Максим Микитась не встигає рахувати підозри від НАБУ та МВС, серед яких: у справі квартир для Нацгвардії; щодо будівництва сховища ядерних відходів; щодо можливого підкупу експерта; щодо можливої причетності до викрадення людини; за пропонування хабара меру Дніпра; щодо будівництва захищених складів для Міноборони. В останній справі йдеться, зокрема, про 307 мільйонів гривень, за які мали побудувати захищені склади для ракет та боєприпасів. Їх збиралися спорудити 2018 року. Проте гроші зникли, а складів як не було, так і немає. Зазначимо, що з початком повномасштабного вторгнення проблема збереження озброєння є однією з найгостріших. Микитась то сидить у СІЗО, то виходить звідти, примудряючись навіть з-за грат судитися за повернення своїх активів. І періодично викладає в мережу «нову порцію» викриттів можновладців.
«С нами Бог» – так підписано твір невідомого іконописця.
«Житіє святих крадунів», –
так на шедевр відреагувала мережа. «Пшонка-стайл», «Бикоко».
«По лєтопісям усе так і було… Приплив Кличко з дружиною і сказав, що на цьому місці буде засновано місто з хаотичною застройкою і гілкою метро на Троєщину… на малюнках зображено початок будівництва Подільсько-Воскресенського мостового переходу»,- пише користувач.
Цікаво, що на публікацію миттєво відреагував і сам Максим Микитась. «Пшонкастайл ). День почався весело. «Друзі Укрбуду» злили в медіа фотки краденого – ікон із моїм ліком. Сам стібуся з цього. Звичайно, то пздець )».
Він запевняє, що такої картини не замовляв і навіть її не пам’ятає. Може, десь на горищі і валявся цей, невідомо ким подарований «мотлох». Здається, що саме ця підозра – у можливому несмаку – стала найболіснішою для фігуранта.
Дотягнутися до небес
У принципі, ідея зрівнятися з богами для людства не нова. Єгипетські фараони, як відомо, народжувалися із Сонця і керували розливом Нілу. Римські імператори ставили свої статуї серед храму. Президента Януковича малювали на церковних фресках. Прокурор Пшонка тримав перед очима свою персону в образі Нерона. Коли у людини є все, вона прагне нездійсненного – звідси й бажання можновладців дотягнутися до небожителів.
Але іноді, через роки, саме такі шедеври «іконописного мистецтва» стають для їхніх замовників швидше «явкою з повинною».
Ірина КОЗАЧЕНКО
