Один з економічних центрів Києва. Найдавніший базар, відомий ще з часів Київської Русі. Житній ринок. У новому випуску «В тіні Каштана» поговоримо про історію цього видатного місця, яке значення він має для життя столиці, чи несе якусь культурну чи історичну цінність та якою може бути доля Житнього ринку в майбутньому.
Житній ринок: від варягів до революційного модернізму
Один з економічних центрів Києва. Найдавніший базар, відомий ще з часів Київської Русі. Один з центрів Куренівського повстання проти більшовиків у Києві у 1919-му році. Унікальний представник модернізму 1920-х років. Свого часу, наприкінці 90-х, – найбільший критий ринок в Європі.
Ми знаходимось біля найстарішого діючого ринку Києва. Це – Житній ринок. Звісно, в такому вигляді, як ми його знаємо, він існує не так давно — будівля Житнього досить молода — їй близько сорока років.
Проте історія Житнього ринку розпочинається у X—XIII (10-13) століттях, і йде корінням глибоко у часи Київської Русі.
Сьогодні у нас нетиповий випуск «В тіні Каштана». Якщо раніше ми виводили з тіні махінаторів, корупціонерів та іншу нечисть з КМДА. То сьогодні з «Тіні каштана» ми виводимо реальну історію Києва.
Історія Житнього ринку, яку культурну та історичну цінність має та якою може бути доля Житнього ринку в майбутньому. Допоможе у цьому розібратися історик Ігор Кошіль.
Ринок розташований на Житньоторзькій площі. Та оточений трьома храмами: церквою Миколи Притиска, Хрестовоздвиженською та корпусами Флорівського монастиря.
Про, без перебільшення, величезне значення Житнього ринку говорить той факт, що, починаючи з 15 століття, він був головним торговим центром міста.
За часів Київської Русі тут проходили багатолюдні віче, а в період магістратського правління влаштовувалися народні гуляння з карнавальним сходженням на гору Щекавицю.
Ринок був розтягнутий по всьому кварталу, його епіцентр знаходився на нинішньому місці автостанції Поділ. Сьогодні відстань між ними трохи більше трьохсот метрів. Ви можете лише уявити, яким був Житній ринок в кращі роки свого існування.
Двічі на рік тут проводились ярмарки, куди з’їжджалися не лише столичні торговці, а й продавці з навколишніх та віддалених районів.
Житній сотні років поспіль був одним із головних ринків через близькість Дніпра та гавані.
У 1980 році відкрили нову будівлю Житнього критого ринку, зведеного за проєктом архітекторів Моніної, Штолько і конструктора Бернарського.
Спочатку це мав бути не ринок, а восьмиповерховий готель на 112 номерів. По сусідству – торговельні павільйони. Однак пізніше стару забудову Подолу оголосили заповідною зоною, що вплинуло на подальшу долю комплексу.
На момент будівництва критого ринку на 1 350 торгових місць був найбільшим критим ринком в Європі. А також мав ще 600 місць на відкритому майданчику поряд з павільйоном.
Через невеликого розміру ділянку, вмістити на ньому стільки торгових точок виявилося неможливо і їх розподілили на декількох поверхах і балконах.
«Житній ринок – наша культурна спадщина»
При роботі над проєктом автори прагнули створити цілісне сприйняття внутрішнього і зовнішнього вигляду будівлі. Для цього підтримуючі конструкції прибрали всередину і створили навколо металевий каркас.
Цікавий факт: товщина залізобетонної оболонки становить всього 5,7 сантиметра, хоча на перший погляд здається значно масивнішим.
З нагоди святкування 1500-річчя Києва в 1982-му фасад ринку оздобили металевим панно «Із варяг у греки» авторства художника Анатолія Домнича.
Сьогодні Житній ринок являє собою унікальний острівець радянського постреалізму.
Час нікого не шкодує
Колись тут торгували зерном та вирощеною власноруч городиною. Нині асортимент ринку вражає, тут можна придбати ледь не все що завгодно: мариновані кавуни, жашківське сало та бессарабську баранину.
М’ясо, овочі, фрукти, квіти, насіння – на першому поверсі.
Будматеріали, одяг, взуття, та навіть весільні сукні – на другому.
На підході до головної будівлі, на відкритому майданчику, ведеться жвава торгівля соліннями: квашена капуста, огірки, помідори та інші продукти власного виробництва.
Стан будівлі дійсно лишає бажати кращого. Облущені стіни, заіржавілі опори, вже майже не прозорі, та й усюди цілі, вікна.
Кількість покупців постійно зменшується, а разом з тим зменшується і кількість фермерів, які везуть сюди свою продукцію. Тож нині він не цікавий а ні місцевим, а ні туристам.
Вже не один рік точаться дискусії навколо реконструкції ринку. Та водночас активісти, історики та навіть звичайні кияни побоюються, що під час «оновлення» будівлю буде втрачено.
«Шанхай МАФів зовні та зсередини, протікаюча стеля, брудні вікна, невиправдано високі ціни, зграї голубів під антикуполом, дешевий китайський одяг, гнітюча атмосфера 90-х. За останні роки його кілька разів хотіли здати в оренду, всунути АТБ з мегапаркінгом, знести на користь готеля «під старіну», – говорить Віталій Селик, голова ГО «Рада з урбаністики Києва», співзасновник ініціативи «Сміливі відновлювати».
Житній ринок перебуває в комунальній власності, тож рішення щодо його реконструкції ухвалює Київська міська державна адміністрація. У липні 2021 року КМДА повідомила про намір здати частину приміщення в оренду приватним власникам за умови однієї умови.
Нині орендарем значної частини ринку є компанія «Танджерін». Її очільник – Флоріан Болен, який керує мережею ресторанів Tarantino Family, згідно з договором, взяв на себе зобов’язання провести капітальний ремонт будівлі.
Однак, за словами представників КП, він не тільки не виконав жодного ремонту, але й ще за оренду не платив. Тож зараз триває суд щодо розірвання угоди з недобросовісним орендарем.
У липні 2023 року Антимонопольний комітет порушив справу щодо тендеру на оренду Житнього: підозрюють, що його учасники змовилися між собою.
Та поки тривають розбірки ринок продовжує руйнуватися.
Вдихнути нове життя
Повернути життя на Житній взявся шеф-кухар Євген Клопотенко. Він навіть став ініціатором розроблення стратегії розвитку ринку.
У жовтні 23-го року він запросив зо тридцять активних киян та подолян за бранчем обговорити, яким уявляється оновлення тисячолітньго Житнього торгу.
За ідеєю учасників ринок має бути місцем продажу передусім сезонних і локальних продуктів, не перетворитися на ТРЦ, а будівля повинна зберегтися архітектурно, як пам’ятка.
У травні 2023 разом з десятками волонтерів тут провели генеральне прибирання та підготували територію для облаштування гастрономічного і культурного хабу.
У жовтні минулого року за ініціативи Клопотенка тут провели дводенний гастрономічний поп-ап за участі зірок українського шоубізу.
Мета все та сама — зробити Житній активним центром гастрономічного та культурного життя столиці.
Ліквідувати, перебудувати, знищити
На сьогодні в Києві працюють 27 ринків. Здавалось би не так вже й мало. Але є й такі, що назавжди зникли з мапи міста.
Наприклад, як центральний критий ринок. Що в народі називали Сінним. Його закрили на реставрацію 10 березня 2005 року і з того дня він так і не відкрився. Згодом його взагалі зруйнували. Будівля Центрального ринку не простояла і пів століття.
Вона була зведена у 1949-58 роках архітекторами Фрідліном та Кучером у стилі радянського конструктивізму.
Тоді ринок на Сінній, офіційна назва «Колгоспний», став найбільшим торговельним майданчиком Радянського Союзу: його площа складала 9 тисяч квадратних метрів, а одночасно працювати тут могли 1200 торгівців.
Свого часу він був улюбленим місцем «шопінгу» киян.
Сінний, Галицький, Деміївський. Рядами цих ринків сьогодні вже не пройтись. Так само майже зник й Гостинний двір на Контрактовій площі, від якого лишились самі стіни. А колись він був міською легендою.
Будівлю звели у 1809 році. Тут розташовувалися понад 50 магазинів, згрупованих у ряди – залізний, шовковий, суконний, хутряний та інші.
За роки свого існування Гостинний двір пережив дві масштабні пожежі, виключення з переліку пам’яток архітектури, рейдерське захоплення, мирні акції протестів та, зрештою, таки набула охоронного статусу як Пам’ятка національного значення.
«Майбутнє настане, коли про нього подбали»
Чи спіткає Житній доля інших ринків? Сподіваємось, що ні. До цього докладають зусиль як публічні особи країни і активісти, так і небайдужі кияни.
Якщо вам сподобався такий формат проєкту «В тіні Каштана» і ви б хотіли більше історичного контенту про Київ – напишіть нам про це в коментарі. А якщо випуск ну дуууже сподобався – можете задонатити за посиланням в описі та підтримати нашу команду.
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
