Головна «В тіні каштана»«Вершник без голови» — «Київпастранс»
Київпастранс

«Вершник без голови» — «Київпастранс»

Автор kashtan NEWS

Скандальні тендери, щорічна збитковість, підозріло заможний директор та розкрадання бюджетних коштів. Головний пасажирський перевізник міста — «Київпастранс» — забезпечує перевезення автобусним та електротранспортом. Наприкінці березня цього року директор підприємства раптово звільнився. Та нового очільника не обрали досі. Чому так сталось та як нині працює цей «безголовий вершник» давайте з’ясуємо разом у новому випуску «В тіні каштана».

Негативне зростання «Київпастрансу»

«Київпастранс» – одне з найбільших в Україні комунальних підприємств, яке займається пасажирськими перевезеннями у столиці. Трамваї, тролейбуси та автобуси. А ще – фунікулер. Господарство «Київпастрансу» вимірюється сотнями кілометрів колій, тисячами кілометрів контактних мереж. Тут працює понад 7 тисяч працівників. А виторг у 2019 році становив майже  мільярд 800 мільйонів гривень.

Але є й інший бік «Київпастрансу» – кримінальні провадження, збитковість попри мільярдні виторги, скандальні тендери… і спека у салонах громадського транспорту. Бо з майже 1200 одиниць комунального рухомого складу більше половини взагалі не оснащено кондиціонерами.

Буде гаряче і в цьому випуску. Ми розповімо, за що відповідає «Київпастранс», чим прославився та куди зник директор комунального підприємства під час повномасштабної війни.

«Розпечені катівні», «душогубки», або ж взагалі «труни на колесах». Саме так багато містян називають громадський транспорт у спекотну пору року.

Вже незабаром розпочнеться літо і температура повітря сягатиме 25-30 градусів. Метеорологи поки не прогнозують аномальної спеки, проте вже зазначають, що середня температура перевищуватиме норму на кілька градусів. Тоді й розпочнеться сезон, коли поїздка в громадському транспорті перетворюється на справжні тортури. І хоч ще в 2021 році КМДА оновила умови підписання договорів з перевізниками, де одним з пунктів зазначено граничний температурний режим, який вони повинні забезпечити в салоні: влітку не більше 22 градусів, взимку не менше 15 градусів.

Тролейбус в Києві
Громадський транспорт в теплу пору року. Фото: master11 / alltransua.com

Вмикати кондиціонери влітку мають, коли температура повітря на вулиці сягає позначки  24 градусів за Цельсієм.  І ці умови стосуються не лише приватних перевізників, а й комунального підприємства «Київпастранс».  Саме тому торік кияни створили петицію з вимогою зобов’язати «Київпастранс» вмикати кондиціонери у громадському транспорті влітку. 

Петиція набрала понад 6 тисяч голосів і потрапила на розгляд до міського голови Києва. У вересні 2023-го Віталій Кличко доручив своїм підлеглим, в тому числі й директору департаменту транспортної інфраструктури КМДА Руслану Кандибору розібратися з питанням. І ось якою стала відповідь на звернення громадян.

«На сьогоднішній день з 1141 одиниці рухомого складу, який працює на маршрутах міського пасажирського транспорту загального користування, системами кондиціювання повітря обладнано лише 499 одиниць, зокрема, 69 одиниць тролейбусів, 107 одиниць трамваїв, 323 одиниці автобусів».

Також у департаменті транспорту кажуть, що в 642 одиницях системи кондиціювання повітря не передбачені заводом-виробником.  Тобто більше половини комунального наземного транспорту Києва не обладнано кондиціонерами. І вирішити це питання посадовці пропонують у типовий спосіб: відкласти рішення на потім. Та й справді – що там того літа.

«Враховуючи сезонне зниження температури повітря, пропонуємо повернутися до вирішення порушеного у петиції питання у наступному році з настанням відповідним погодних умов!» – зазначили в департаменті транспорту.

І до цього дійсно повернулися. Наприкінці квітня 2024-го року оголосили тендер на закупівлю кондиціонерів для кабін водія і салонів рухомого складу загальною сумою понад 761 тисячу гривень. Щоправда, загальна кількість закупівлі не зазначена.

Фото: Київпастранс / Facebook

Тож скільки саме транспортних засобів оновлять – наразі не зрозуміло.

Якщо порівняти суму в тендері із цінами на кондиціонери, які стартують від 250 тисяч гривень за штуку, і це для автобусів до 40 пасажирів, йдеться по купівлю 3-х кондиціонерів. Тому цілком ймовірно, що цей тендер взагалі розрахований лише на оновлення одного єдиного автобуса чи тролейбуса.

Однак знайшлись і ті, кому і це не сподобалося. Витрачати на кондиціонери під час війни чи ні? Кияни не можуть чекати чи таки ще одне літо потерплять? – пиши в коментарі свою думку.

А для тих, кому набридло терпіти додаємо інструкцію куди і як звернутись, аби поскаржитись на роботу «Київпастрансу».

Причиною звернення може бути не лише непрацюючий кондиціонер, а й хамство водіїв, брудний салон, несправне освітлення в салоні та багато іншого. Повний перелік є на сайті Київради.

Тож на все це можна поскаржитись безпосередньо на сайті, або на гарячу лінію КП «Київпастранc».

Оскільки «Київпастранс» – комунальне підприємство, то підпорядковується КМДА. Тому додатково можна адресувати своє звернення до департаменту транспортної інфраструктури КМДА.

При оформленні скарги обов’язково треба вказати:

  • Дату та час події чи виявлення недоліку;
  • Вид транспорту;
  • № маршруту;
  • Бортовий або державний номер транспортного засобу
  • Номер телефону для зворотнього зв’язку.

Не перевезеннями єдиними

Поки кияни потерпають роками від спеки, в «Київпастрансу» є ціла низка інших напрямів роботи і проєктів. І вони справді цікаві. Наприклад, «Книжкобус» – це така собі мобільна бібліотека для дітей. Його можна замовити окремо, а до початку великої війни він навіть курсував парками і кожен бажаючий міг завітати до нього. Там зібрана колекція з понад 100 ігрових і навчальних дитячих книжок.

Книжкобус
«Книжкобус». Фото: Facrbook

Ініціатива «Видатні кияни». Борис Патон, Ярослав Мудрий, Анна Київська, Микола Амосов, Богдан Ступка, Валерій Лобановський та Олександр Довженко. Всі ці відомі персони в 2018 були зображені на вагонах тоді ще новеньких київських швидкісних трамваїв Pesa.  У вагонах також встановили відеоекрани, на яких показували короткі ролики про видатних особистей. Так, встановити екран, це не кондиціонер.

Серце історії «Київпастрансу», як зазначено на їхньому ж сайті, знаходиться у музеї міського електротранспорту. Перший такий музей у столиці створили в 1927 році. Там є 160 ексклюзивних експонатів, зокрема фотоархіви, макети тролейбусів та трамваїв, талони і проїзні квитки різних років. Можливо, серед експонатів є й кондиціонери. Сходіть обовʼязково і перевірте.

Кадрові зміни: втеча чи співпадіння?

Але повернемось до теми. Хтось же відповідає за якість роботи «Київпастрансу»? Та проблема в тому, що ці хтось мають або підозри у кримінальних провадженнях, звільнилися або втекли за кордон.

Звільнення керівників столичних комунальних підприємств вже стають звичним явищем.

Багаторічний керівник Київпастрансу Дмитро Левченко у березні цього року звільнився з посади. Достеменно причина невідома. Сталося це на фоні розслідування «Бігус.інфо» про очільника Київського метрополітену Віктора Брагінського.

Дмитро Левченко. Фото: kyivcity.gov.ua

Спочатку причину звільнення не оголошували, згодом у КМДА таки дали відповідь. Департамент транспорту заявив, що Левченко полишив посаду за власним бажанням за станом здоров’я. А директор з виробництва цього комунального підприємства Павло Кирилюк просто — з його власної ініціативи.

Цим кадровим змінам передувала низка скандалів пов’язаних із «Київпастрансом».

І це не лише історія з Київським метрополітеном, про яку ми вже розповідали у попередніх випусках програми, а також на стрімах Каштан.Live.

Окрім цього, «Київпастранс» фігурує у чисельних повідомленнях про розкрадання, незаконне збагачення, перевищення цін в закупівлях. Так, у лютому цього року детективи Бюро економічної безпеки заарештували керівника ТОВ, який спільно з посадовцями «Київпастрансу» заволодів понад 13 мільйонами державних коштів.

Директор товариства разом зі службовими особами «Київпастрансу» уклали договір про надання послуг з реконструкції трамвайної лінії. Однак, класично, внесли недостовірні відомості до договору і привласнили понад 13 мільйонів.

Не обійшлося й без скандалів на вже згаданій нами темі кондиціонування повітря у транспорті. При закупівлі фреону пропозиції занизили вдвічі. Замість 2,6 мільйонів гривень ТОВ, що пропонують послуги з поставки фреону, готові здійснити замовлення лише за 1,2 мільйона, при цьому різниця між їхніми пропозиціями «випадково» склала лише гривню. Що цілком може свідчити про змову для перемоги конкретного кандидата.

Та як тільки інформацію про це стали поширювати у ЗМІ, тендер, раптово, скасували, з дуже цікавою приміткою – «відсутність пропозицій». Хоча аж дві компанії подалися на цей тендер.

І звісно неможливо не згадати про історію зі скляними зупинками. 30 скляних зупинок під час війни. Вартістю 8 мільйонів гривень. Тут навіть будь-які коментарі зайві, особливо якщо згадати, що бетонні укриття поблизу зупинок громадського транспорту так і не з’явилися.

Автобус в Києві
Скляні зупинки в Києві. Фото: Каштан NEWS

До речі, про укриття і зупинки. Щодо цього був ще один скандал – непрацюючі QR-коди з мапою найближчих укриттів на зупинках громадського транспорту.

Посилання при скануванні цього QR-коду перестало працювати майже одразу після того, як ці таблички повісили, приблизно з 16 серпня 2023 року.

Голова ГО «Пасажири Києва» Олександр Гречко особисто перевіряв ці таблички і звертався щодо проблеми до столичної влади, однак реакції так і не дочекався.

Питання непрацюючих кодів порушили навіть на засіданні парламентської ТСК щодо ефективності влади в Києві. Та секретар Київради Володимир Бондаренко не зміг навіть пояснити, хто саме встановив ці таблички і хто за це відповідає.

Пане Володимире, вже навіть ми і наші глядачі зрозуміли, хто за що відповідає! В травні цього року таблички таки запрацювали.  Хто їх замінив – теж ніхто не каже. Ось такі комунальні супергерої.

Відтепер якщо перейти за посиланням то відкривається мапа із найближчими укриттями, і можна швидше знайти прихисток під час повітряної тривоги. Тож публічний розголос таки допоміг змусити посадовців почати працювати.

«Вершник без голови»

Згідно з інформацією на сайті підприємства, нині «Київпастранс» очолюють Олександр Савицький, Антоніна Старостенко та Сергій Литвинов. Виконувачем обов’язків директора став Євген Пушков. Однак нового директора так і немає. Хоча попереднього звільнили ще в березні. І це при тому, що Віталій Кличко може призначати і звільняти директорів комунальних підприємств особистим рішенням, без проведення конкурсів. Чим він радо користується, коли зручно. Але в цьому випадку чомусь КП продовжує працювати без призначеного директора і коли він з’явиться – не зрозуміло.

Євген Пушков
Євген Пушков. Фото: The Village Ukraine

Можливо, за ворохом скандалів меру просто ніколи цим займатись, а можливо просто ще не вдалось знайти нового «цапа відбувайла», який очолить старі схеми та візьме на себе всі гріхи в разі їхнього викриття.

Тож разом із вами чекаємо призначення нового директора. Тим часом ми й надалі продовжимо розповідати про діяльність народних та місцевих депутатів, життя столиці та прірву між запитами суспільства і реальними діями влади. Лаконічно, серйозно і трохи іронічно. В тіні каштана.

Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі  KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.

Вам також може сподобатися