Мешканці столиці повинні знати, на які потреби комунальні підприємства витрачають бюджетні кошти. Можливо, не всі громадяни щодня аналізують інформацію про закупівлі, яку оприлюднюють на своїх офіційних ресурсах ці організації, і забувають цікавитися даними системи публічних закупівель Prozorro. Тому редакція сайту Kashtan NEWS привертає увагу до того, що останнім часом купили деякі організації.
Скажімо, у столиці працює Комунальне підприємство «Плесо» з охорони, утримання та експлуатації земель водного фонду Києва (генеральний директор В’ячеслав Савицький). З тендерної інформації бачимо, що придбано сантехніку для «ванної кімнати та кухні» у кількості… «одна штука». Її вартість – 30 тисяч 780 гривень. Спробуємо з’ясувати, що ж це за «штука». В Протоколі розкриття тендерної пропозиції зазначено: «Душ ДП-2». Термін поставки – до 31 серпня 2023 року. Вказано також класифікатор товару та його відповідний код: ДК 021:2015:44410000-7.
Тобто, йдеться про певний товар під назвою «Душ ДП-2». А конкретно що це? Душова кабінка? Чи… якась лійка?
Можливо, щось підкаже класифікатор товару та його відповідний код: ДК 021:2015:44410000-7. Але пошукові системи інтернету зазначають, що йдеться про сантехнічні вироби, а це можуть бути і змішувачі, і умивальники…
Ніби якимсь ореолом таємничості окутано цей дивний «Душ ДП-2». А якщо мається на увазі… душову кабіну? Але чому тоді про це чітко і прямо не написано? На сайті відомої торговельної мережі ми знайшли інформацію про вартість душових кабін. А вона коливається від 4 тисяч 488 гривень до 80 тисяч 559 гривень. І все ж, навряд чи комунальники купували душову кабінку. Навіщо вона їм у кількості «одна штука» та ще й за майже 31 тисячу гривень? Зрештою, душову можна придбати й за 5 тисяч. Сподіваємося, керівництво КП «Плесо» надасть нам більш грунтовну і вичерпну інформацію про цей загадковий «Душ ДП-2».
До речі, переможцем торгів стала фізична особа-підприємець (ФОП) Нестеренко Євген Миколайович. Про інших учасників не згадується.
Є запитання і щодо закупівлі, яку провела адміністрація Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-соціальної допомоги №3» Святошинського району №3 (директор – Ольга Вознюк). Тут придбали такий товар, як «вішалки» (назву цитуємо із тендерної документації) в кількості 10 штук. Класифікатор товару зазначає, що це – «меблі та приспособи різні». За 10 «вішалок» заплатили 11 тисяч 950 гривень. Переможцем торгів стало ТОВ «ЮСК Україна».
Отже, йдеться про такий елемент гардеробу як вішак (із гачком посередині). За один вішак заплачено більш ніж тисячу гривень. Чи не дорого? Торговельні маркети столиці пропонують вішаки у великому асортименті. Наприклад, один із найдорожчих вішаків італійського виробництва марки Salice можна придбати за 2 тисячі 71 гривню. Є тактичний вішак Tough Hook Rhino Hanger (виробник – США) за 1 тисячу 83 гривні. А ще є набір вішалок Idea Home металевих із прищіпками та гумовим покриттям (Україна), за 10 штук – 999 гривень. Словом, різних вішаків у крамницях дуже багато, на будь-який смак і на будь-який гаманець.
Може, керівництво Центру первинної медико-соціальної допомоги розповість редакції, чому купили вішаки саме за таку ціну?
Готуючи цей матеріал, ми не могли не звернути увагу й на тендер, який провело Комунальне підприємство «Київінформ» (керівник – Євген Лопушинський). За 42 тисячі 200 гривень придбали «Поп-Ап стенд». Переможцем торгів стало ТОВ «Просто Принт».
Йдеться про мобільний стенд для виставкових та рекламних заходів на основі каркасу, що складається. Виріб призначений для навішування кількох полотен із зображенням, які утворюють єдину площину.
Знову ж, цікавимося, що пропонує ринок. Інтернет видає купу різних пропозицій. Ось бодай перша від продавця під назвою «standland». Цитуємо:
Pop-up євро 3х4 – класичний мобільний стенд поп-ап розміром : 320 см ширина та 230 см – висота; на пружинній основі, з магнітними ребрами жорсткості. Оптимальний вибір за невеликий бюджет. Стенд призначений для демонстрації інформації про товари чи послуги конкретної організації. У комплект стенда входить конструктив з металевими або алюмінієвими ребрами жорсткості на вибір, 6 полотен з печаткою та покриттям антивідблиску, 2 галогенові лампи підсвічування (за додаткову плату), чохол для ребер жорсткості, кейс для перевезення. Стенд поп-ап стандарт відрізняється привабливим дизайном, демократичною ціною та широкою лінійкою розмірів». І це усього за 14 тисяч гривень! Хороша пропозиція. А чому ж «Київінформу» потрібно було «ширше» розкривати бюджетний гаманець? Щоправда, є Pop-up стенди класу «преміум» за 36 тисяч гривень. Питання у тому, з якою метою купувати, кого рекламувати і чи зважати на те, скільки в гаманці бюджетних коштів. Але, думається, за 42 тисячі 200 гривень має бути якийсь супер є Pop-up стенд. А чому ж і ні? Не соромно на такому й мера прорекламувати.
І нарешті про пиво. Його планує замовити Комунальне підприємтво «Київський культурний кластер».
Про цю організацію: як повідомляв сайт КМДА у березні цього року, в столиці «створили мережу багатофункціональних культурних центрів «Київський культурний кластер», які зможуть генерувати новий культурний продукт для містян. Відповідне рішення підтримали депутати Київської міської ради.
Мережа буде створена шляхом зміни назви комунального підприємства «Київкінофільм» на «Київський культурний кластер» та внесення змін до його статуту.
«Таким чином, окремі кінотеатри, які закріплені за підприємством, будуть переформатовані та надаватимуть комплекс послуг для вирішення культурних запитів населення. Ідеться про фахові консультації та інформаційну допомогу містянам, можливість користуватися приміщеннями та обладнанням для творчості, а також навчання та спілкування. Буде враховано вікову, гендерну, соціальну складову населення. Тобто ми говоримо про новий стандарт надання культурних послуг та задоволення попиту населення на культурний продукт», – зазначила заступниця голови КМДА Ганна Старостенко.
Вона наголосила, що підприємство масштабуватиме діяльність на різні соціально-культурні напрями, а «Київський культурний кластер» стане сучасною мережею, яка зможе залучати до співпраці українських та іноземних партнерів і виробляти якісний культурний продукт».
Наголосимо на словах пані Старостенко: кластер надаватиме «комплекс послуг для вирішення культурних запитів населення». Треба тільки вітати таку діяльність. Але ж про торгівлю не йдеться. Хоча, який нині кінотеатр без попкорну?
Утім, пиво так пиво. Кластер має намір придбати за спрощеною системою електронних торгів 3800 баночок (0,5) пива марки «Оболонь» за 99 тисяч 296 гривень.
Кінцевий строк подання тендерних пропозицій – 15 серпня 2023 року, зазначено в документації. Також вказано, що аукціон буде проведено після 11 серпня 2023-го. Строк поставки товару – до 31 грудня 2023 року.
Цікаво, а чому саме обрано пиво «Оболонь»? В Україні є ж й інші пивзаводи.
І все ж, якщо заявлено про «задоволення попиту населення на культурний продукт», то чому не оголосити тендер, скажімо, на закупівлю української кінострічки або документального фільму про героїзм наших воїнів у битві з рашистами, або на придбання нових книг про оборону Києва від російських загарбників?
Пиво – це кращий «культурний» продукт?
Микола ОСТАПЧУК
