Сидять на мільярдах і маніпулюють темою «політичних перешкод», або Як у Києві команда Кличка відреагувала на ініціативу держави спрямувати частину ПДФО на сектор оборони
Нещодавно до подій у парламенті було прикуто увагу багатьох, адже йшлося про урядовий законопроєкт «Про Державний бюджет України на 2024 рік», який представляв міністр фінансів Сергій Марченко.
Вже задовго до цієї події в суспільстві спалахнули дискусії про долю податку на доходи фізичних осіб з військових (ПДФО). Адже сьогодні цей податок акумулюється переважно в бюджетах місцевих громад (за чинним законодавством, 64 відсотки ПДФО, включаючи податок із грошового забезпечення військовослужбовців, залишаються на місцях).
Тим не менш, Верховна Рада проголосувала у першому читанні за два законопроєкти – №10038 з пропозиціями про збільшення на понад 300 мільярдів гривень цьогорічного бюджету та №10037 щодо змін до Бюджетного кодексу. Останній передбачає вилучення під час воєнного стану «військового» ПДФО до спеціального фонду Держбюджету і використання цього ресурсу на виробництво дронів та вітчизняного озброєння.
Отже, долю воєнних коштів визначено
Чому народні обранці пішли на такий крок?
Як зазначає Укрінформ, більше половини усього бюджетного ресурсу 2024 року – майже 1,7 трильйона гривень – Україна планує спрямувати на сектор безпеки та оборони. Це на 113 мільярдів гривень більше, ніж цьогоріч. Левову частку додаткового ресурсу хочуть спрямувати на закупівлю і, власне, виробництво дронів, озброєння та набоїв. Зокрема, через спеціальний фонд на розвиток такого виробництва надійдуть 93 мільярди гривень, ще до 30 мільярдів вдасться залучити за рахунок державних гарантій.
Водночас іншого варіанта наповнення спецфорнду, окрім як через перерозподіл частини податкового ресурсу, немає. І переспрямування на ці цілі саме тієї частини ПДФО, яку держава сплачує за військовослужбовців, в уряді вважають оптимальним та найбільш справедливим кроком. Адже цьогорічне перевиконання багатьох місцевих бюджетів пояснюють не інвестиційним бумом чи розквітом бізнесу на місцях, а саме зростанням надходжень із підвищених виплат війковослужбовцям частин, що «приписані» в місцях постійної дислокації на території відповідних громад.
Що цікаво, є такі об’єднані територіальні громади, бюджет яких збільшився у 4-5 разів порівняно з мирним часом.
«Готуючи законопроєкт, ми робили вибіркові розрахунки за деякими громадами. Так ось, подекуди бюджет на одного мешканця становить 3 мільйони гривень!», – розповів у коментарі Укрінформу голова Комітету ВР України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев.
Зрозуміло, що освоїти такі кошти, та ще й в умовах воєнних обмежень – громади не можуть. На середину вересня залишки на рахунках місцевих бюджетів перевищили 220 мільярдів гривень. Ці гроші лежать без руху. Тоді як держава рахує кожну копійку, працює з партнерами, яких просить про додаткове фінансування наших, не військових, потреб.
«За таких обставин ми не можемо дозволити всерйоз обговорювати альтернативу: дороги – чи зброя, бруківка – чи зброя, фонтани – чи зброя, стадіони – чи зброя. Всім (і місцевій владі також) зрозуміло, що зброя є абсолютним пріоритетом. Після війни ситуація, звісно ж, зміниться. Тому й пропонується змінити порядок зарахування ПДФО із виплат військовим лише тимчасово», – стверджує Гетьманцев.
Погодьтеся, що це ж аксіома: щоб такий дефіцитний в умовах війни фінансовий ресурс не використовувався на другорядні потреби, а лише для оборони. І це розуміють очільники багатьох громад. Зокрема, міський голова Львова Андрій Садовий повідомив, що місто готове віддати частину ПДФО, проте у законопроєкті треба врахувати два моменти: «Прозорість. Наскільки це можливо в мілітарному контексті. Гроші військових мають йти на потреби військових. Перерахунок військового ПДФО до Державного бюджету, замість місцевого, має діяти лише на час воєнного стану».
Дехто з управлінців місцевого самоврядування навмисно маніпулює цим питанням, мовляв, центральна влада «забере весь фінансовий ресурс». Але ж це не так. 14-го вересня під час президії Конгресу місцевих та регіональних влад Денис Шмигаль зазначив, що нині на рахунках місцевих органів самоврядування накопичилось понад 200 мільярдів гривень. Частина з цих коштів надійшла саме за рахунок ПДФО військових. За словами прем’єра, ці кошти у громад забирати не будуть — зміни будуть стосуватися тільки 4 кварталу 2023-го. А відсутність податку компенсують дотаціями.
Стара пісня Кличка про «політичні перешкоди»
Особливо дали про себе знати різні перекручування цієї теми у Києві. Ось приклад. Біля будівлі Київської міськдержадміністрації в суботу, 23 вересня, активісти зібралися на мітинг, під час якого критикували команду мера Кличка за те, що бюджетні кошти використовують на проєкти, які не є першою необхідністю. Вони вимагали спрямувати ці суми на підтримку Збройних Сил.
Однак на офіційному сайті КМДА цю подію трактували по-своєму. Зокрема, написали про якісь міфічні «бюрократичні та політичні перешкоди». («Політичні перешкоди» — улюблена пісня мера Кличка, написала у соцмережі депутатка Київради Євгенія Кулеба.)
І жодним словом на інтернет-ресурсі міської влади не зазначили, чи муніципалітет підтримує ініціативу уряду, парламенту щодо вилучення ПДФО. І подають інформацію в такому ключі, що Київ, мовляв, і так підтримує військових. До цього зводиться і виступ секретаря Київради Володимира Бондаренка, який оперував цифрами, скільки Київ вже витратив на підтримку ЗСУ.
«Більше 4,6 млрд грн вже витратив Київ на безпеку, оборону та забезпечення захисників та їх родин з 24 лютого 2022 року. З них майже 3,5 млрд грн пішло у вигляді субвенцій на озброєння, спорядження, дрони, техніку та інші першочергові потреби військових частин міста, які виконують бойові завдання на передовій; понад 700 млн грн на виплату матеріальної допомоги захисникам та їх сім’ям; 439 млн грн спрямовано на забезпечення квартирами захисників, їх сімей», – сказав Бондаренко.
Київрада на цей рік на підтримку військових передбачила загалом 5 мільярдів.
Але ж як міській владі не хочеться віддавати мільярди (ПДФО), які планувалося витрат на ремонти, будівельні роботи тощо. Певно, не випадково Бондаренко подає це у такій «обгортці»:
«Критична інфраструктура, центри ухвалення рішень, комунікації, шляхи сполучення та багато іншого – все це необхідно підтримувати в належному стані. Тому бюджетне забезпечення цих напрямів має також бути на необхідному рівні».
Депутатка Київради Ксенія Семенова у соцмережах критично аналізує позицію Бондаренка:
«Місто не може виготовляти снаряди. Місто не може виготовляти дрони, місто не знає, на які ділянки фронту і яким частинам і що треба постачати. І якщо треба більше грошей, щоб виготовляти зброю, то треба зібрати шмарклі у жменьку і дати ці гроші на зброю… Всім так сподобалося будь-що називати фронтом, що ми забули, що за фронтом має бути міцний тил, який приймає, лікує, реабілітує, готує. Немає нічого соромного у тому, щоб будувати хороший тил. Але тил називається тилом, коли є війна. Парки і місточки – це не тил, це – відсутність війни».
Запитати б Володимира Бондаренка, чи не можна меншими коштами підтримувати інфраструктуру міста? Чому в асфальт треба «закопувати» неодмінно мільярди? З цього приводу активіст Андрій Липа оприлюднив у Фейсбуку такий факт:
«24 вересня. Рівно рік і сім місяців від 24 лютого 2022. У дворах Святошинського району Києва перекладають асфальт і бордюри. Ціна метра тротуарного бордюра у цього виробника 160 грн. Бордюр дорожній удвічі дорожчий, 320-340 грн. Медичний турнікет «Січ» коштує 600-700 грн.
Отже, всього два шматки дорожнього бордюру, чи чотири тротуарного, дорівнюють одному турнікету… Один лише тендер на ремонт кількох кілометрів Кільцевої — це 1 млрд і 19 млн грн.».
Під час війни не можна жирувати
Редакція видання Kashtan NEWS поцікавилася у голови фракції «Слуга народу» в Київраді Андрія Вітренка, чи повинен Київ повертати ПДФО на потреби ЗСУ.
Абсолютно чітко і абсолютно точно підтримуємо даний законопроєкт, – говорить Андрій Олександрович. – Київ, як і всі інші міста, має повертати військовий ПДФО до Державного бюджету з метою посилення обороноздатності нашої держави. Позиція фракції – це підтримка цього законопроєкту. Позиція депутатів Київської міської ради є альтернативною, тому будемо визначатися в залі. На наступне засідання виноситься звернення до Кабінету Міністрів, Президента і Верховної Ради, автором якого є секретар Київської міської ради Володимир Бондаренко. Нагадаю, що він представляє політичну партію «УДАР». У цьому звернені вони вимагають, щоб Київ не сплачував ПДФО, яке надходить від військовослужбовців до Державного бюджету. Тобто позиції у нас кардинально різні з цього питання.
Ми вважаємо, що під час війни не можна, вибачте за слово, жирувати. Як у народі говорять, бруківка війну не виграє і жодна бруківка не вбила жодного окупанта. Тому це звернення, як бенкет під час чуми.
Про які суми йдеться?
Якщо говорити мовою цифр: у 2022 році Київ отримав ПДФО в сумі 32 мільярди гривень, з них ПДФО військовослужбовців – 4,8 мільярда. Станом на 20 вересня 2023-го 25 мільярдів всього, з них 4 мільярди 14 мільйонів – це ПДФО військових. На 2024 рік, враховуючи зростання мінімальної зарплати, Державна податкова служба очікує, що Київ не доотримає від ПДФО від військових 5,8 мільярда гривень. За даними Департаменту фінансів КВМА, йдеться про 6-7 мільярдів. Але хочу зазначити, що за результатами виконання бюджету 2022 року перехідний залишок бюджету становив 11,9 мільярда гривень. Тобто 11,9 мільярда гривень минулого року залишилося, якщо держава візьме звідси 7 мільярдів, то ще залишиться майже 5.
– А як Ви ставитеся до ініціативи, аби розробити додаткову програму підтримки ЗСУ, яка б базувалася на цих коштах?
-Абсолютно підтримую такий проєкт рішення. Якщо чиновники не вміють працювати, якщо вони, завдячуючи якимсь бюрократичним процесам або видумуючи різноманітні причини, не можуть використати кошти, які є в бюджеті, то нехай їх використовує держава для того, щоб купувати нашим захисникам все необхідне.
Читайте також на сайті Kashtan NEWS: низка комунальних підприємств міста з року в рік мають мільйонні збитки. Однак все одно отримують шалені гроші з міського бюджету.
Богдан ТУР
