Скандал на столичній Лук’янівці – на вулиці Дегтярівській, 7-б, нависла загроза руйнування історичної будівлі колишнього трамвайного депо
Завдяки втручанню київських пам’яткоохоронців роботи вдалося тимчасово зупинити.
Ця споруда розташовується на території, яку забудовують: тут виросте великий торговельно-розважальний центр. Замовником робіт є компанія «Будхол». Вона «прописалася» на ділянці, яку використовувало Лук’янівське трамвайне депо.
Як ідеться у Вікіпедії, депо було відкрите 1892 року для Лук’янівської лінії кінного трамвая та стало третім у місті. До кінця XIX століття Лук’янівське депо було електрифіковано та обслуговувало центральну і західну частини трамвайної мережі міста. 2005 року було ухвалено рішення про об’єднання Лук’янівського депо з депо імені Красіна, що на Куренівці, у нове Подільське депо, що мало розташуватися на території депо імені Красіна. Рухомий склад Лук’янівського депо перейшов до Подільського.
Що стало підставою для закриття депо? Чому раптом зігнали зі своєї бази потужне транспортне підприємство, яке обслуговувало центральні райони міста, мало відповідні ремонтні цехи, сховища, капітальні споруди, інженерні комунікації? Це було досить дивно, адже в країнах Європи розвиток громадського електротранспорту набирав нових обертів. Здавалося, Київ не відставатиме у цьому плані, будуватиме нові трамвайні колії, буде оновлювати існуючі депо. Насправді у нас все відбувалося навпаки: з багатьох вулиць стали щезати трамвайні колії, замість них прокладали автобусні маршрути. Складалося враження, що трамвай оголосили пережитком минулого, з яким треба покінчити. Сьогодні, з плином часу, ми бачимо, з яким дальнім прицілом це затівалося. Ми пожинаємо плоди тих шкідливих «реформ». Руйнівний вихор невипадково зачепив трамвайну галузь. Загроза нависла у період, коли на чолі міста став Олександр Омельченко.
Початок вигнання
Перші офіційні документи щодо долі депо датуються вереснем 2003 року. В КМДА за підписом Омельченка з’явилося розпорядження «Про надання дозволу на проектування та реконструкцію і будівництво».
У ньому йдеться, зокрема, про таке:
«розглянувши пропозиції ТОВ «Будхол» щодо будівництва житло та об’єктів громадської забудови на вулиці Дегтярівській, 7-а та перебазування Лук’янівського депо, погодитись з пропозицією ТОВ «Будхол» щодо реконструкції за його кошти трамвайного депо імені Красіна на вулиці Фрунзе, 132 (нині вулиця Кирилівська, – авт.) з метою передислокації на його територію трамвайного депо та забудови земельної ділянки на вулиці Дегтярівській, 7, після її звільнення об’єктами житлового і громадського призначення».
Зверніть увагу на важливий нюанс: саме фірма «Будхол» запропонувала керівнику міста це перебазування.
Згідно з даними Youcontrol, ТОВ «Будхол» було зареєстровано 9 червня 1995 року. Розмір статутного капіталу юридичної особи становить 500 гривень.
До речі, бенефіціарним власником підприємства є Тедер Рауно, Естонія. Серед засновників – Вейфілд Лімітед, Кіпр. Уповноваженою особою є Микола Якименко.
Пізніше розпорядженням КМДА від 17 лютого 2004 року ділянка, яка надавалася ТОВ «Будхол», збільшилася, і під забудову вже надавалася ділянка за адресою: вулиця Дегтярівська, 5-7, 7-а, вулиця Коперника, 12-а, 12.
Просто зростали апетити…
За рамками залишається важливе: а чи обговорювали з киянами таку передислокацію? Очевидно, ні. Чи сказали своє слово незалежні експертні організації? Хтозна.
У листопаді 2004-го фірма «Будхол» оформила з Київрадою договір оренди на 10 років земельної ділянки площею 4,1422 га за адресами: вулиця Дегтярівській, 5-7, вулиця Коперника, 12-а, 12. Нормативну грошову оцінку ділянки на період будівництва встановили в розмірі 1,5 відсотка від її нормативної грошової оцінки, тобто 3 гривні 47 копійок у рік за квадратний метр земельної ділянки, або 29 копійок за квадратний метр у місяць.
Знести все!
Наступного року, 6 жовтня 2005-го, за підписом Омельченка вийшло рішення Київради «Про перенесення Лук’янівського депо…».
В пункті 4 цього документа зазначалося:
«Головному управлінню комунальної власності КМДА провести незалежну оцінку будинків та споруд Лук’янівського депо…».
А пунктом 6 Рішення дозволялося ТОВ «Будхол» «знести будівлі та споруди Лук’янівського трамвайного депо на вулиці Дегтярівській, 7, 7-а, та вулиці Коперника, 12-а, 12».
Як бачимо, під каток знесення потрапили й історичні будівлі. Тому ось звідки коріння демонтажу історичної будівлі колишнього депо на Лук’янівці.
Зауважимо, що в 2003-2006 роках заступником голови КМДА-начальником Головного управління комунальної власності працював Ігор Лисов.
«Ми з Омельченком прийняли рішення»
З тих пір мине чимало років, і у 2018-му тема Лук’янівського депо несподівано зазвучить у мемуарах ексмера Києва Івана Салія (нині покійного). Іван Миколайович наводить свою розмову з Лисовим.
Почав з компліментів на адресу співрозмовника:
«Ідея переміщення з центру міста тролейбусних і трамвайних депо, яку ви реалізували з Олександром Омельченком і Миколою Ламбуцьким, зараз мені здається досить правильною, хоча я тоді скептично до цього ставився …».
«Було створено нормальні умови для роботи транспортників», – відповів Лисов. І пояснив, що на Лук’янівці, де було депо – багато власників. «Зараз там збудують великий торговельний центр…»
Іван Салій намагався в бесіді таки зрозуміти, які були підстави для перебазування депо.
Лисов стверджував:
«Місто розвивалося, змінювалися транспортні потоки, і об’єктивно вималювалася необхідність в перенесенні депо та автопарків… Ми з Омельченком прийняли рішення, що треба трамвайне депо винести із центру міста…».
Отже, якщо «змінювалися транспортні потоки», то й депо треба перебазувати? А може, це рішення було хибним?
Впадає у вічі речення: «Ми з Омельченком прийняли рішення…». Тобто удвох! І це рішення стосувалося одного із найстаріших транспортних підприємств міста! Водночас – стратегічного. Запитується, а яка ж роль у такому разі відводилася Київраді?
Ось така дивна історія, як місто втратило більше чотирьох гектарів землі в центрі. А ще й інфраструктурний об’єкт.
Богдан ТУР
Читайте також: Київська мала опера: майже забута і кинута напризволяще
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
