Головна АналітикаБорги (не) наші: куди спливли гроші «Київводоканалу»

Борги (не) наші: куди спливли гроші «Київводоканалу»

Колаж: Каштан NEWS

Автор kashtan NEWS

Водопостачальник-монополіст, який рік тому отримав від столичної громади півтора мільярда гривень, знову скаржиться на збитки

Мешканці столиці винні КП «Київводоканал» майже чверть мільярда гривень: як заявляють у постачальника послуг, саме таку суму комунальне підприємство нині намагається стягти з киян та київських юридичних осіб. Водночас останні роки «Київводоканал» регулярно фігурує в корупційних скандалах, і фактично в кожному з кримінальних проваджень, відкритих проти його керівництва, йдеться про мільйонні збитки.

В яку суму обходиться київській громаді монополіст – постачальник води та хто кому заборгував більше – читайте в новому матеріалі Каштан NEWS.

Борги і розтрати

Черговий заклик негайно сплатити борги пресслужба «Київводоканалу» опублікувала на початку вересня. Як ідеться в повідомленні, загальна сума заборгованості киян за воду становить 246,5 мільйона гривень, а кількість судових позовів, поданих «Київводоканалом» проти боржників, наближається до чотирьох тисяч. Також на підприємстві поділилися пізнавальною географічною статистикою: за підрахунками «Київводоканалу», найбільше не люблять сплачувати за воду на лівому березі: 15 відсотків усіх заборгованостей припадає на Дніпровський район і ще 13  – на Деснянський.

«Кошти, які ми отримаємо від боржників, підуть на нагальні потреби: закупівлю реагентів та матеріалів, оплату електроенергії та сплату зарплатні працівникам», – запевнили на підприємстві.

Утім аргументи, особливо щодо нагальної потреби закупити реагенти, виявилися дещо невдалими. Саме за два дні до драматичного заклику підприємства Офіс Генерального прокурора України повідомив про викриття організованої групи, що постачала «Київводоканалу» неякісні реагенти, непридатні для очищення води.

«Встановлено, що організатор залучив до складу організованої групи директора товариства з обмеженою відповідальністю, яке постачало водоканалу хімічні реагенти. За пособництва підлеглих працівників ТОВ вони замінили дорогий та якісний коагулянт хлориду заліза на дешевий реагент сумнівної якості. Для приховування підміни внесли до звітної документації неправдиві відомості», – повідомили в Офісі Генерального прокурора України 1 вересня, додавши, що ця оборудка коштувала «Київводоканалу» понад 3 млн гривень.

Хто і коли поверне підприємству цю суму, а також чи понесуть покарання співробітники підприємства, які перерахували гроші, навіть не перевіривши якість товару, – невідомо.

Також невідомо, чи компенсує хтось міському бюджету пів мільйона гривень, розтрачені заступником директора ПрАТ «АК «Київводоканал» на закупівлі асфальтобетонної суміші. Як повідомили в столичній поліції, закупівля відбулася в березні 2024 року.

«Переможцем торгів стала приватна компанія, з якою «АК «Київводоканал» уклав договір щодо закупівлі асфальтобетонної суміші на суму понад 8 млн грн. Втім, як з’ясувалось у ході слідства, тендерна пропозиція підрядника була суттєва завищена. Підозрюваний, будучи відповідальним за матеріально-технічне забезпечення, при затвердженні документації не перевірив ринкові ціни на товар, допустивши завищення його вартості, чим завдав збитків місцевому бюджету на майже пів мільйона гривень», – ідеться в повідомленні.

Підозра постачальникам. Фото: Офіс Генерального прокурора України

На початку серпня цього року чиновнику-розтратнику було повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу – службова недбалість. Санкція статті передбачає позбавлення волі строком від двох до п’яти років зі штрафом від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.

Старий новий статус

Загалом, за підрахунками столичної прокуратури, лише за 2021-2023 роки службовці ПрАТ «АК «Київводоканал» «нахазяйнували» на дев’ять кримінальних проваджень із загальною сумою збитків щонайменше в 67 мільйонів гривень.

«До суду органами Київської міської прокуратури у 2023 році скеровано 4 кримінальні провадження за обвинуваченням 9 осіб, у т. ч. 1 екс-керівника ПрАТ «Київводоканал», 2 керівників департаментів, 1 начальника відділу та 1 інженера відділу ПрАТ, 2 начальників Департаментів КМДА, а також 2 керівників суб’єктів господарювання – підрядників», – підсумували правоохоронці в травні 2024 року.

Підозра постачальникам. Фото: Офіс Генерального прокурора України

Тоді ж столична прокуратура повідомила про проведення досудового розслідування в ще трьох кримінальних провадженнях за фактами розтрати та заволодіння коштами «Київводоканалу» на суму 322 мільйони гривень.

Як бачимо, лише одна ця сума вже перекриває борги, які «Київводоканал» планує стягти зі своїх боржників. Однак це ще не всі кошти, які київська громада влила у монополіста-постачальника води за останні роки.

Як відомо, аж до минулого року столичний водопостачальник перебував у вельми цікавому юридичному статусі: частиною акцій ПрАТ «Київводоканал» володіли приватні фірми, чиї власники, ймовірно, входили до орбіти ексрегіонала Сергія Льовочкіна. Навесні минулого року з цією ситуацією нарешті було вирішено покінчити, і 16 травня 2024 року Київрада ухвалила ліквідацію ПрАТ «Київводоканал» та створення замість нього КП «Київводоканал».

Згідно з ухваленим рішенням, статутний капітал нового «Київводоканалу» було визначено в сумі 1,5 мільярда  гривень, які, звісно, мали бути виділені з міського бюджету. Проти цього проєкту виступав голова бюджетної комісії Київради Андрій Вітренко, який нагадав, що підприємство є збитковим.

Фото: “Київводоканал”/Facebook

«Де ви, шановні колеги, на наступному перерозподілі будете шукати ці півтора мільярда, які щойно ви зі свого такого барського плеча віддали новоствореному підприємству, яке забере від ПрАТ «Київводоканал» лише борги?» – запитав Андрій Вітренко під час пленарного засідання.

Тим не менш, рішення було ухвалено, і ПрАТ «Київводоканал» перетворився на комунальне підприємство з тією ж назвою. За даними YouControl, КП «Київводоканал» було зареєстровано 29 серпня 2024 року, засновником та єдиноосібним власником його є Київська міська рада, а статутний капітал становить 1,5 мільярда гривень – тобто суму з міського бюджету, передбачену проєктом рішення Київради, таки було виділено, причому в повному обсязі. У якості керівника (виконуючого обов’язки директора) КП вказана Комелева Ірина Юріївна. Згідно з її декларацією, щонайменше протягом 2024 року вона також обіймала посаду директора Департаменту правового забезпечення ПрАТ «Київводоканал».

Утім на офіційному сайті «Київводоканалу» в розділі «Керівництво» прізвище Комелевої не згадується, а натомість зазначено, що головою правління та генеральним директором є Олег Лисюк. Що цікаво, на офіційному сайті підприємства взагалі неможливо знайти інформацію про переформатування його з приватного акціонерного товариства на комунальне підприємство. А згідно з інформацією того ж YouControl, ПрАТ «Київводоканал» (на чолі з гендиректором Олегом Лисюком) досі існує і не припинив свою діяльність – незважаючи на відповідне рішення Київради.

Олег Лисюк
Олег Лисюк. Фото: КМДА

Водорості та спалах гепатиту

Отже, за фактом, нині постачанням води та водовідведенням у Києві займається підприємство чи то з невизначеним статусом, чи то єдине у двох особах одночасно. Але якість послуг «Київводоканалу», за які він так ревно намагається стягнути борги з киян, як і раніше, викликає постійне невдоволення.

Зокрема, у березні 2025 року мешканці районів, де вода надходить з річки Десна, почали масово скаржитися на те, що вода з-під крану тхне рибою. У відповідь у «Київводоканалі» заявили, що це – природне сезонне явище, пов’язане з розмноженням діатомових водоростей, та порадили споживачам відстоювати воду перед вживанням.

«Ці водорості у процесі життєдіяльності виділяють органічні речовини, які й надають воді «рибного» або «земляного» запаху. Це природне явище, яке зазвичай проявляється навесні та восени, коли температура і сонячне світло сприяють швидкому росту водоростей… Питна вода у місті Києві відповідає всім встановленим нормам», – повідомили тоді на підприємстві.

Аналогічну відповідь – про відповідність київської води всім нормам – кияни отримали і під час спалаху гепатиту А в травні, коли за три тижні у мікрорайоні Відрадний захворіло майже 90 людей, зокрема 38 дітей. Головний санітарний лікар Києва Сергій Чумак висловив припущення, що потерпілі могли заразитися через потрапляння фекальних вод до водогону, зазначивши, що мешканці мікрорайону неодноразово скаржилися на неякісне водопостачання. Тим не менш, у «Київводоканалі» заявили, що жодних відхилень за мікробіологічними показниками в пробах води не виявлено.

Головний санітарний лікар Києва Сергій Чумак. Фото: КМДА

Як зазначив тоді в коментарі Каштан NEWS голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко, довести причетність «Київводоканалу» до спалаху гепатиту на Відрадному буде дуже важко, оскільки в Києві є десятки кілометрів водопостачальних мереж, які фактично  нічийні.

«Київводоканал» відмовляється брати їх на свій баланс, тому що вони були побудовані ще за часів СРСР і настільки вже застарілі, що туди потрібно вкладати сотні мільйонів гривень. А ці кошти КМДА не виділяє. Тому ці мережі перебувають, так би мовити, у підвішеному стані. І, можливо, вам навіть ніхто не зможе сказати точно, чи перебувають на балансі «Київводоканалу» ті мережі, де сталася аварія перед спалахом гепатиту, чи ні. У цій сфері царює такий безлад, що я не впевнений, що «Київводоканал» сам про це знає», – сказав Олег Попенко.

Костянтин МИХАЙЛЕНКО

Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі  KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.

Вам також може сподобатися