Журналісти вивчали питання
Київ – містом на воді, але Дніпро як величезний міський простір і транспортна артерія нині майже не використовується, хоча колись теплоходи були звичною частиною життя столиці.
Журналісти ютуб-проєкту «В тіні каштана» з’ясовували, у чому проблема та як її можна вирішити.
«Раніше сухопутні шляхи були сезонними, а водою можна було пересуватися майже цілий рік. Взимку, коли Дніпро замерзав, вантажі перевозили саньми. Навіть без використання суден річка дозволяла сплавляти ліс, який доходив до Києва. Північніше столиці річки-притоки, зокрема Десна і Прип’ять, також відігравали важливу роль як транспортні артерії, пов’язані з Дніпром. Через них доставляли ліс, а також інші продукти того часу — мед, хутро, віск та інші товари з лісових регіонів», — розповідає історик Антон Короб.
За його словами, до появи мосту в 1957 році маленькі пароплави були єдиним способом дістатися Труханового острова для тих, хто не мав власного човна.
У повоєнний час у Києві активно розвивався туризм. Дніпром курсували прогулянкові теплоходи, серед яких були «ракети» та «метеори» на підводних крилах, що здійснювали маршрути до Канева, Вишгорода та Оболоні.
У 1960-х роках у столиці базувалося щонайменше пів сотні таких суден, а по всій Україні їх налічувалося майже півтори сотні. Тобто, третина всього річкового флоту розташовувалася саме в Києві.
Водний транспорт у Києві почав деградувати в 1990-х роках. Функції міжміських катерів перебрали на себе маршрутки, а від річкового сполучення залишилися прогулянкові кораблики та поодинокі баржі.
Детальніше про те, чому зникла транспортна інфраструктура на Дніпрі, які перспективи її відновлення та як «ракети» можуть стати альтернативою заторам і переповненому метро, дивіться в новому випуску ютуб-проєкту «В тіні каштана».
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
