Простій громадського транспорту, втрати бюджету на майже 2,5 мільярда гривень та ігнорування петицій від громадян. Саме так вже другий рік, з серпня 22-го року, працює громадський транспорт у Києві. Про дискомфорт, який зупинка трамваїв, тролейбусів та автобусів під час повітряних тривог спричиняє для киян, годі й казати. В свою чергу столична влада запевняє: «це все для безпеки людей». Та чи має таке рішення бодай якесь безпекове підґрунтя? Чи це просто спроба уникнути відповідальності? А може взагалі нова оборудка для заробітку «чорного» кешу в маршрутках? Розбираємось у новому випуску «В тіні каштана».
Втрачені мільйони та проігноровані петиції
Повітряна тривога у Києві. Людей висаджують з комунального наземного транспорту. Пасажири під час ракетної небезпеки шукають найближчі укриття. Більшість – просто стоїть на зупинці і чекаю відбою та можливості зайти назад у тролейбус.
У той же час, тролейбуси просто стоять. А приватні маршрутки спокійно продовжують рух містом. У КМДА це називають безпекою.
Простій громадського транспорту, втрати бюджету на майже 2,5 мільярда гривень та ігнорування петицій від громадян. Саме так вже другий рік, з серпня 22-го року, працює громадський транспорт столиці. Про дискомфорт, який зупинка трамваїв, тролейбусів та автобусів під час повітряних тривог спричиняє для киян, не говорив хіба що лінивий.
У свою чергу столична влада запевняє: «це все для безпеки людей». Проте у людей думка інша.
Деякі кияни через неможливість дістатися додому через зупинку транспорту взагалі змушені були ночувати у приміщенні станції метро! Як от киянин Володимир Надопта. Про це розкажемо далі. Тож чи має таке рішення бодай якесь без пекове підґрунтя?
Чому зупиняють громадський транспорт лише в Києві? І, головне, що ж робити киянам, які під час тривоги змушені покидати маршрутки, годинами чекати відбою тривоги і, якщо пощастить, ще встигнути дістатися додому?
Давайте поговоримо про наболіле. Може, після багатомісячного мовчання та ігнорування звернень киян міська влада зверне увагу на абсурдність такого рішення.
З 1 серпня 2022 року Ради оборони міста Києва ухвалила рішення про зупинку наземного громадського транспорту під час повітряних тривог. Метрополітен в цей же час не здійснює перевезення наземними ділянками та закриває роботу станцій відкритого типу. Агрументували це рішення заходами безпеки.
Також підставою стали рекомендації ДСНС. Але є нюанс: вони не були обов’язковими до виконання, а несли лише рекомендаційний характер. Та не можна зупинити ідею, час якої настав. Тож від 1 серпня 22-го тролейбуси, трамваї та автобуси щойно лунала сирена відправлялись на простій.
Та не комунальним транспортом єдиним. Спробували в КМДА дотягнутись і до приватних перевізників. У квітні 2023 року директор департаменту муніципальної безпеки Роман Ткачук заявив, що поліція має зупиняти маршрутки.
«Приватні перевізники не виконують рішення Ради оборони міста, про це ми говорили із патрульною поліцією, вони під час повітряної тривоги повинні зупиняти в тому числі приватних перевізників і вимагати від них надання захисту для населення», – зазначив Роман Ткачук.
Та приватники так просто танцювати під дудку посадовців з КМДА не захотіли та продовжують працювати навіть попри оголошені тривоги. І мають на це право, оскільки в договорах з перевізниками немає пункту про зупинку під час тривог.
І поки комунальний транспорт сумлінно зупиняється, маршрутки мають змогу заробляти сумнозвісний «чорний» кеш, оскільки розрахунок у них проводиться лише готівкою і майже ніяк не фіксується. Та приватники так просто танцювати під дудку посадовців з КМДА не захотіли і продовжують працювати навіть попри оголошені тривоги. І мають на це право, оскільки в договорах з перевізниками немає пункту про зупинку під час тривог.
І поки комунальний транспорт сумлінно зупиняється, маршрутки мають змогу заробляти сумнозвісний «чорний» кеш, оскільки розрахунок у них проводиться лише готівкою і майже ніяк не фіксується.
«Де гроші, Лебовські?»
Тож поки маршрутники збагачуються, транспорт столиці, та й бюджет втрачають мільйони гривень. Та куди там мільйони, навіть мільярди.
Прямі втрати комунальників здаються невеликими, зважаючи на безпекові ризики. Водночас «Київпастранс» прозвітував, що в 2022 році перевіз 144,3 млн пасажирів. Це на 40,9% менше, ніж у 2021-му. Відповідно дохід скоротився – до 1,37 млрд грн.
За підрахунками Економічної Правди, за 2022 рік з 5-ї до 23-ї години в столиці тривоги загалом тривали 631 годину. Це еквівалентно місячному простою транспорту або 200 млн грн доходу. Та є ще непрямі втрати. І вони значно вищі.
Через зупинку громадського транспорту люди стають менш мобільні і економічно активні. Вони змушені витрачати більше грошей на альтернативний транспорт. Люди також більше покладаються на власні автомобілі, збільшуючи затори, витрачаючи на це імпортне пальне і забруднюючи повітря.
«Кожна година простою комунального транспорту – це майже 8 мільйонів гривень. Тобто це фактично недоотримана економічна вигода. З серпня місяця через рішення про зупинку транспорту для бюджету Києва більше 2,5 мільярдів гривень втрат. Це величезні цифри, які ніхто не рахує, на жаль», – говорить Олександр Гречко, співзасновник ГО «Пасажири Києва».
Це дані від ГО «Пасажири Києва» станом на 2023 рік, коли вони рахували завдані столиці збитки протягом року з моменту прийняття рішення. Нині ситуація ще більш кричуща. Якщо тривалість тривог у Києві на момент квітня 2023 року становила понад 1 100 годин, то економічні втрати перевищують 9,7 млрд грн.
«Проблеми індіанців шерифа не хвилюють»
Киянам рішення про зупинку транспорту не сподобалось одразу: перша петиція з вимогою скасувати це обмеження зʼявилась ще у серпні 2022 року за пару днів після публікації рішення Ради оборони міста.
Вона швидко набрала необхідну кількість голосів і потрапила на розгляд до міського голови. Та Віталій Кличко петицію не підтримав та додав, що рішення Ради оборони міста Києва ухвалювалося з урахуванням оцінки поточної та прогнозованої безпекової ситуації в столиці, а отже буде переглянуте виключно за умови її суттєвої стабілізації та надходження відповідних рекомендацій від Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
Тобто, ймовірно, громадський транспорт під час тривоги не ходитиме аж до самісінького скасування воєнного стану. З того часу таких петицій було вже близько десятка. Вони з’являються ледь не одна за одною, щойно попередня набере необхідну кількість голосів і буде знов відхилена київською владою.
Наразі на сайті електронних петицій зареєстрована ще одна. Попри великий запит у суспільстві, влада продовжує відхиляти всі петиції з цього приводу.
І оскільки влада столиці всіляко висловлює небажання скасувати рішення про зупинку наземного громадського транспорту, активісти намагаються бодай домогтися дозволу на піший перетин мостів. Активно проти зупинки транспорту під час тривог виступає Володимир Надопта.
«Після епізоду, коли наприкінці літа була оголошена тривога після 21, і відмінена десь о 23-50, коли мені довелось ночувати на станції метро, я став більш активно боротися, навіть пікетував Київраду. Якщо вже ви не можете відмінити своє дурнувате рішення про зупинку ГТ, то хоча б дайте людям можливість хоч якось пересуватися»,– написав на своїй сторінці у Фейсбук активіст Володимир Надопта.
І хоч петиція пана Володимира і не зібрала необхідної кількості голосів, відповідь на неї таки дали. Серед великої кількості беззмістовної води там сказано, що рух обмежено через рішення так званої Ради оборони Києва №13 від 21 червня 2022 року. Та в зазначеному документі жодного слова немає про обмеження руху пішоходів, лише транспортних засобів.
Що ж у підсумку?
«Попри заклики до здорового глузду, це рішення продовжує діяти. Хоча воно жодним чином не покращує безпеку киян. А навпаки, що ми бачили буквально на днях, коли поліція починає зупиняти і маршрутки, громадський транспорт комунальний теж стоїть, стає ще більший колапс на дорогах і, наприклад, у разі падіння ракети більше людей постраждає, бо вони не можуть швидко дістатися до укриття чи додому, і так само велике скупчення автомобілів. Тобто це ніяке не піклування про безпеку. Це просто піклування аби не нести відповідальність, от і все», – зазначив Олександр Гречко, співзасновник ГО «Пасажири Києва».
Тож попри безглуздість і відверту шкоду такого рішення, як для міста в цілому, так і для киян зокрема, воно продовжує діяти. Окрім Києва, така практика здійснюється ще в двох містах – Івано-Франківську та Хмельницькому. Всі інші міста, якщо й впроваджували таке обмеження, то вже незабаром від нього відмовились через його неефективність. Адже люди просто обирали інший вид транспорт і їхали в потрібному напрямку, ігноруючи зупинений комунальний транспорт.
Тож у містах, що знаходяться куди ближче до фронту: Чернігові, Херсоні, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі транспорт навіть під звуки сирен рухається за графіком.
Чи зміниться ситуація у Києві? Найближчим часом точно ні. Але полишати боротьбу не можна. Лише разом ми здатні змусити владу діяти і не ігнорувати наші потреби.
Тим часом ми й надалі продовжимо розповідати про діяльність народних та місцевих депутатів, життя столиці та прірву, між запитами суспільства і реальними діями влади. Лаконічно, серйозно і трохи іронічно. «В тіні каштана».
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
