Воєнний експерт поділився прогнозами
Російський літній наступ виявився провальним. Адже лише в серпні втрати окупантів перевищили 35 тисяч осіб, а просування було вдвічі меншим, ніж у минулі місяці. У результаті за понад три роки повномасштабної війни проти України Кремль так і не досяг заявлених цілей так званої СВО, зокрема й контролю над Донецькою областю.
Якими були результати літньої воєнної кампанії і чого чекати восени – своїми думками з Каштан NEWS поділився воєнний експерт, координатор ГО «Права справа» Дмитро Снєгирьов.
Просування і втрати – непорівнянні
«Не варто взагалі ділити за сезонами наступ Росії, — радить Дмитро Снєгирьов. — Російська армія продовжує тиск на позиції Сил оборони України. Інша справа, що за серпень просування вглиб української території вдвічі менше, ніж за попередні місяці. А втрати окупантів співмірні з їхніми втратами на момент максимального просування ще в листопаді 2024 року».
Для порівняння Дмитро Снєгирьов нагадав, що в листопаді 2024 року просування росіян углиб української території становило майже 750 кілометрів. Нині — не більше 300, а втрати — на рівні 35 тисяч лише за місяць.
«Це — колосальні успіхи Сил оборони України. Крім того, нині під контролем Сил оборони України перебуває майже 33 відсотки території Донецької області», — констатував експерт.
За словами Дмитра Снєгирьова, активізація ворожого наступу на Донеччині співпала з початком перемовних процесів, зокрема зустріччю Путіна з президентом США Дональдом Трампом на Алясці. У такий спосіб, підкреслив експерт, країна-окупант намагалася продемонструвати, що вести політичні переговори немає сенсу, адже російська армія здатна військовим шляхом захопити всю Донецьку область.
Це й було головною метою їхнього наступу. Ба більше, існувала загроза прориву на оперативну глибину. Однак, завдяки зусиллям українських військових, ситуацію стабілізовано, і нині вживаються заходи, щоб унеможливити подальше просування ворога.
Для російської армії, пояснив Дмитро Снєгирьов, цей наступ мав не лише політичний, а й військовий сенс. Кремль намагався взяти під контроль низку ключових населених пунктів, створити загрозу оперативного оточення не лише в районі Покровська, а й поблизу Мирнограда та Добропілля.
Завдяки перекиданню оперативних резервів Силам оборони вдалося стабілізувати обстановку, а ворог зазнав серйозних втрат.
Крім того, важливим моментом стало те, що під час українських контратак частина штурмових груп ворога опинилася в оперативному оточенні. Ці підрозділи фактично були відрізані від матеріально-технічного забезпечення, евакуації поранених, постачання боєприпасів та продовольства.
Також воєнний аналітик звернув увагу на те, що окупаційна армія почала методично втрачати захоплені раніше українські території.
Новий сезон боєзіткнень
Однак, переконаний Дмитро Снєгирьов, восени Росія буде намагатися дотиснути Україну якщо не дипломатичним шляхом, то військовим, аби отримати повний контроль над Донецькою областю. Водночас буде застосовуватися так звана практика «тисячі порізів». Тобто – відволікаючі удари з метою розтягнення оперативних резервів Сил оборони України з основного напрямку. А таким для ворога є Донецький напрямок. У пріоритеті окупантів буде Слов’янсько-Краматорська агломерація. Адже тут сконцентровано багато і військових, і політичних, і, насамперед, економічних ресурсів. Після того, як загарбники встановили контроль над місцями видобутку корисних копалин у Покровському районі (родовищ літію в Шевченко, коксівного вугілля – в Котлино), у пріоритеті ворога – захопити Слов’янське родовище сланцевого газу. Розробка цих родовищ Україною разом із США дала б можливість отримати нашій державі енергетичну газову незалежність. Також ворог прагне встановити контроль над важливими містами: Костянтинівка, Слов’янськ, Краматорськ і Дружківка, де зосереджено левову частку важкої, хімічної, машинобудівної промисловості тощо. А для досягнення політичних цілей так званої СВО окупанти мріють вийти на адміністративні кордони Донецької області.
«Тому варто очікувати активізації бойових дій. Але це буде не так званий «осінній наступ», як повідомляє дехто. Це — осіння воєнна кампанія», — наголосив Дмитро Снєгирьов.
На погоду покладатися не треба
Експерт зауважив, що не треба розраховувати на те, що погодні умови можуть піти нам на користь і якісно вплинути на розвиток подій на лінії зіткнення.
Як пояснив Дмитро Снєгирьов, погода певним чином внесе корективи в інтенсивність і масштаб використання гусеничної та колісної бронетехніки, а також безпілотників. Але це позначиться як на ворожій армії, так і на ЗСУ.
«Тому на погіршення погодних умов як ефективне стримання російського наступу покладатися не варто», — попередив експерт.
Розширення фронту
Водночас Дмитро Снєгирьов застеріг, що росіяни можуть вдатися до масштабування театру бойових дій. У першу чергу – в Дніпропетровській області. І ворог у цьому зацікавлений, адже там — рівнинна місцевість, що дає можливість виходу на оперативний простір. Якщо це вийде в окупантів, то це створить для них бонуси як на переговорному майданчику, так і в інформаційно-психологічному супроводі так званої СВО.
Нині, як зазначив співрозмовник, ворог зіткнувся з нашою ешелонованою обороною в Слов’янсько-Краматорській агломерації. А це створює передумову того, що подальша активізація бойових дій відбуватиметься на інших напрямках: так би мовити, якщо не з’їсти, то щось надкусити.
У цьому контексті Дмитро Снєгирьов не виключає активізації дій на Запорізькому напрямку. Туди, зокрема, вже перекинуто з Курського напрямку 76-ту повітряно-десантну дивізію.
«Цей напрямок буде активним хоча б як спроба ворога прорватися на відстань вогневого ураження Запоріжжя. Тобто — до 20 кілометрів. Але місто вони не візьмуть — це нереально. У них не вистачить резервів. І ворог сам це добре розуміє і тому намагатиметься використовувати тактику «випаленої землі»», — сказав воєнний аналітик.
Спроба оточення
Водночас Дмитро Снєгирьов попередив про можливість різкої активізації бойових дій на Лиманському напрямку. Зокрема, окупанти намагатимуться «дотиснути» питання взяття під контроль Серебрянського лісництва і нашої присутності на річці Жеребець. Паралельно ворог продовжить прориватися до Сіверська, до якого йому залишилося приблизно півтора кілометра. А це – фланг Слов’янсько-Краматорської агломерації, який противник прагне використати для оперативного оточення підрозділів Сил оборони України.
Проте найбільш напружена ситуація очікується на Лиманському напрямку. Отримання тут переваги дасть можливість ворогові вирішити відразу кілька питань, серед яких — взяття під 100-відсотковий контроль Луганської області.
Сумщина та Куп’янськ
На цьому напрямку, як зауважив Дмитро Снєгирьов, ситуацію стабілізовано, і план ворога щодо створення так званої «буферної зони» провалився. Можливість повторення ним наступу – малоймовірна.
А ось на Куп’янському напрямку, наголосив експерт, буде складно. Насамперед, через те, що ворог не залишає надії захопити залізничну розв’язку Куп’янськ-вузловий.
«Їм конче потрібна логістика. І саме контроль над цією станцією дасть можливість розправити плече логістики для створення ударного угруповання, для спроби прориву в напрямку Слов’янська та Краматорська», — спрогнозував Дмитро Снєгирьов.
Підсумовуючи, експерт зазначив, що і Куп’янський, і Запорізький напрямки цієї осені відіграватимуть лише відволікаюче значення.
Євген ДЕМ’ЯНОВ
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
