Свято темних сил пройшло на Хрещатику, 36, без «землі», зате зі скандалом
У четвер, 31 жовтня, депутати Київради обговорили міфічну відставку Прокопіва, виділили 2,5 мільярда на добудову закинутих об’єктів «Київміськбуду» і вирішили попрохати в уряду ще 2,2 мільярда для цієї ж мети.
«Каштан NEWS» розповідає про найяскравіші моменти першого та останнього в жовтні пленарного засідання сесії.
Міста-побратими та непотоплюваний Прокопів
Оскільки пленарне засідання традиційно почалося із запізненням (майже на три години), депутатський корпус відразу вирішив полегшити собі життя і викинув з порядку денного значну частину запланованих питань, включаючи майже весь земельний блок. У результаті першим питанням, виставленим на розгляд, стало звернення Київради до міст-побратимів із закликом підтримати план перемоги України.
Утім навіть ця з виду безневинна ініціатива «за все добре проти всього поганого» вилилася у звичні політичні баталії. Володимир Прокопів, заступник Кличка з питань самоврядування та голова фракції «Європейська Солідарність», запропонував внести правки до тексту звернення, підготовленого «слугами народу».
Зміст правок, за Прокоповім, мав бути наступним: стабілізувати ситуацію на лінії фронту, розвивати виробництво власної зброї та розробку військових технологій, посилити українські санкції проти рф, перевести українську економіку на військові рейки, забезпечити чіткі правила мобілізації, а також забезпечити вступ України до НАТО.
Щоправда, яке відношення ці гарні і правильні речі мають до міст-побратимів Києва, голова фракції «ЄС» так і не пояснив, тому в залі запанував певний когнітивний дисонанс. Ситуацію спробував урятувати секретар Володимир Бондаренко, який запропонував Прокопіву оформити правки у вигляді додатку зі зверненням до Верховної Ради. Однак голосів за такий варіант не знайшлося, а пропозицію «Слуги народу» та «Голосу» реалізувати свою ініціативу окремим документом «Європейська Солідарність» відкинула. Пристрасті почали розпалюватися: представниця фракції «Слуга народу» Ксенія Семенова поцікавилася в присутнього на засіданні Віталія Кличка, чи вважає він етичним, що правки від «ЄС» озвучує його заступник, якого сам Кличко пообіцяв тимчасово відсторонити від посади в зв’язку з корупційним скандалом.
«Наскільки нормально, що правки до пропозиції Президента про мирний план пропонує людина, яка здобула у власність нові будинки та автомобілі за час військового вторгнення? Наскільки нормально, що людина, яка рекомендувала місту «жити своїм життям» під час війни, зараз каже, що нам треба перейти на військові рамки? Віталію Володимировичу, дайте, будь ласка, відповідь за запитання, чи ваш заступник Прокопів усунутий від виконання повноважень, і, будь ласка, розмістить відповідний документ на сайті Київради», – звернулася Семенова до Кличка.
Проте замість міського голови слово взяв сам Прокопів, заявивши, що ні в чому не винен.
«Безперечно, я бачив це кіно (сюжет BIHUS.info, – ред.), в якому мене звинувачують невідомо в чому. Але я впевнений, що я не порушив закон, я відкритий до будь-якого розслідування. Щоб довести це, я на наступний день після виходу цього сюжету прийшов до НАБУ і написав заяву з проханням провести розслідування. Я сподіваюся, що таке розслідування компетентного органу буде швидким та неупередженим. Водночас я також звертаюсь до Київського міського голови: у нас є профільний департамент, я прошу дати протокольне доручення такому департаменту перевірити мою діяльність як заступника голови КМДА щодо тих моментів, про які йдеться у відповідних сюжетах», – заявив він.
Водночас Володимир Прокопів не згадав ані про своє тимчасове відсторонення, яке Кличко анонсував 22 жовтня, ані про власний допис у Facebook того дня, в якому він заявив, що написав заяву про звільнення, оскільки «не тримається за посаду».
Що характерно, Кличко, який виступив після промови Прокопіва, також не дав прямої відповіді на запитання Семенової, натомість похваливши свого заступника.
«Я вважаю правильним вчинок Володимира Прокопіва, який особисто, щоб зняти всі спекуляції, ініціював перевірку НАБУ тих матеріалів, які були викладені журналістами», – заявив міський голова.
Після цього всім стало зрозуміло, що з Прокопівим все буде як завжди, і засідання пішло своїм звичаєм. Незважаючи на те, що ображена «Європейська Солідарність» вирішила утриматися від голосування за звернення до міст-побратимів, проєкт рішення таки набрав 61 голос, і депутати перейшли до наступного питання.
Чорна діра «Київміськбуду»
Наступне питання виявилося вкрай болючим: із самого ранку перед будівлею КМДА зібрався мітинг інвесторів «Київміськбуду», які вже котрий рік не можуть отримати квартири, за які сплатили гроші. ПрАТ «Київміськбуд», який на 80 відсотків належить громаді Києва, має в столиці 24 недобудовані об’єкти, в яких придбали житло приблизно 40 тисяч родин. Всі ці люди досі залишаються без власного кутка, оскільки добудувати їхні будинки, за словами керівництва «Київміськбуду», постійно заважає то коронавірус, то війна.
Внаслідок цих факторів, а також причин, які у ПрАТ скромно називають суб’єктивними (наприкінці 2023 року голова «Київміськбуду» Ігор Кушнір подав у відставку після того, як журналісти знайшли в його дружини віллу за 20 млн євро на Лазурному узбережжі), найбільший київський забудовник звів свою репутацію на ринку до нуля, після чого надходження нових інвестицій фактично припинилося. Таким чином грошей на спорудження недобудованого в «Київміськбуду» зараз нема, і навряд чи вони будуть без зовнішнього втручання.
Щоб урятувати ситуацію, на розгляд Київради було представлено відразу два проєкти рішень: про докапіталізацію «Київміськбуду» з міського бюджету на 2,56 млрд гривень та про звернення до Кабміну з проханням профінансувати 2,28 млрд за об’єктами компанії «Укрбуд» Максима Микитася, які 2019 року було передано «Київмісьбуду» і також залишаються недобудованими.
Власне, заперечень проти обох звернень у депутатського корпусу не знайшлося, однак окремі депутати поцікавилися, які є гарантії, що отримані кошти «Київміськбуд» пустить саме на добудову будинків, за які люди вже сплатили, а не на щось інше. Також у сесійній залі виступила представниця інвесторів Тетяна Сміян, яка нагадала Київраді, що людям, які зібралися на мітинг, потрібна не милостиня, а реалізація свого законного права на власність.
«Це питання понад 40 тисяч сімей, третина з яких є військовослужбовцями, які в перші дні захищали Київ, захищали область, нас з вами, які зараз захищають кордони України. І вони просять у відеозверненнях до вас: «Моя сім’я тут, дайте нам надію, дайте нам житло. Ми не приходимо за соціальним житлом, ми проінвестували власне житло», – сказала Сміян.
У підсумку Київрада ухвалила обидва проєкти рішень – з протокольним дорученням до міського голови забезпечити надання гарантійного листа, що ці кошти будуть витрачені «Київміськбудом» у першу чергу на спорудження недобудованих об’єктів («а не на нове будівництво, як це може статися», як зауважила ініціаторка доручення Лілія Пашинна).
Попрацювали – і досить
Решту засідання (прямо кажучи, доволі нетривалого) депутати присвятили культурі, програмі «Захисник Києва», черговому кредиту в ЄБРР та залишку земельного блоку. Земельний блок, щоправда, було повністю провалено: чотири проєкти щодо продажу та дозволу на експертно-грошову оцінку земельних ділянок не набрали потрібної кількості голосів. Зате, на щастя, депутати підтримали збільшення фінансування програми «Захисник Києва»: виділили додаткові 300 млн гривень.
А ось із культури гроші зняли: на цільову програму «Столична культура: 2022-2024 роки» цього року планується витратити не 1,31 млрд гривень, а 1,06 млрд. У КМДА це пояснюють тим, що столиця зараз не може проводити масові заходи через законодавчі обмеження воєнного стану. Також Київрада ухвалила рішення про звернення до уряду із закликом забезпечити гідну оплату педагогічним та науково-педагогічним працівникам (водночас питання збільшення місцевих надбавок київським учителям не розглядалося).
Із кредитом від Європейського банку розвитку та реконструкції, який мав піти на підготовку «Київтеплоенерго» до надзвичайних ситуацій цієї зими, у депутатів цього разу не склалося. Точніше, склалося лише частково: за залучення самого кредиту Київрада проголосувала, але до другого етапу – внесення змін до статуту «Київтеплоенерго» – справа так і не дійшла. На четвертій годині роботи секретар Володимир Бондаренко виявив, що в залі немає кворуму, і після консультації з головами фракцій закрив засідання із перенесенням усіх питань, що залишилися, на наступний раз.
Юлія ТЄНЄНЬОВА
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
