Художній фільм від творців Єви Стрельнікової та Антона Скрипця «Лишайся онлайн» вийшов в український прокат 28 березня
Стрічка знята в форматі скрінлайф. Тобто сюжет фільму існує та розвивається через екрани комп’ютерів, телефонів або планшетів.
У фільмі «Лишайся онлайн» Катя (Ліза Зайцева), живучи в умовах війни, допомагає хлопчикові на ім’я Сава (Гордій Дзюбинський) відшукати його батька через ноутбук, що випадково потрапляє їй до рук. Це перетворює історію на напружений трилер.
Світова прем’єра стрічки відбулася на жанровому фестивалі «Фантазія» (Канада) в липні 2023 року, де отримала нагороду за найкращий дебют. Українська прем’єра відбулася в межах міжнародного конкурсу кінофестивалю «Молодість».
«Каштан» поспілкувався з Євою Стрельніковою – режисеркою першого у світі воєнного скрінлайфу.
Фільми на військову тематику є актуальними, оскільки створюють процес рефлексії. «Лишайся онлайн» – це більше спостереження чи вигадка?
Це більше спостереження тому, що там загалом немає жодного елементу, якого не існувало тоді. Так, конкретно цієї історії насправді не було, хоча я більш ніж упевнена, що таких ситуацій було багато. Ми консультувалися з багатьма волонтерами, які у той самий спосіб – через інтернет, так само, як і головна героїня фільму – Катя, допомагали вивозити людей з окупованих територій. Таких історій безліч. Фільм відтворює збірний образ. Умовно кажучи, на початку ми жили у цьому скрінлайфі кожен день.
Як з’явилася ідея сюжету і як надалі вона розвивалася?
Мій молодший брат Антон Скрипець – автор ідеї, продюсер та співавтор сценарію, над яким ми працювали спільно.
В середині березня 2022 року, коли ще навіть місяць не пройшов від початку повномасштабного вторгнення, Антон запропонував мені написати про це історію. Я погодилась, адже хотілося нарешті виговоритися, вилити все це на папір, а далі перенести ці події на екран. За три тижні сценарій був готовий.
Скрінлайф – ідея Антона. Тому орієнтуючись на цей формат, ми аналізували та продумували сценарій для того, щоб він структурно та цілісно існував у фільмі.
Відштовхуючись від теми «рефлексія», дуже цікаво дізнатися, чи вкладали ви в основу сюжету особисті переживання, можливо особистий досвід?
Я завжди абстрагуюся, тому власне особистий досвід у фільм не вкладала. Радше створювала сюжет – через призму власних переживань, в образі спостерігача. У жодного з персонажів немає нічого від мене. На той момент, я намагалася описати саму ситуацію, водночас, залишаючись закритою в цій історії. Умовно кажучи, мене в цій історії не існувало, проте весь сеттінг, який існував навколо мене, був для мене руйнівним, і тому саме його я намагалася показати.
Олеся Жураківська, яка грала маму – єдиний герой, в якого ми заклали образ нашої з Антоном мами.
Чи вносилися якісь зміни в сценарій самими акторами?
Саму історію ніхто не змінював. Вона одразу всім відгукнулася. В процесі історія, звісно, удосконалювалася, зростала та зріла.
Актори імпровізували в діалогах, що є абсолютною нормою. Формат стрічки змусив відтворювати емоційну документальність. Жоден сценарист не напише максимально документальні діалоги, які б відтворювали лексикон актора. Дуже багато цікавих реплік можна почути від Олександра Рудинського. Він у цьому майстер. Наприклад, його крилата фраза «Все буде пепероні!».
Як реагували молоді актори на свої ролі, особливо коли їм доводилося відтворювати досвід дітей в умовах війни, і як ви допомагали їм із цим справлятися?
Робота з дітьми – це трохи інакша робота. Ти не можеш ввести його в цю ситуацію за допомогою розуміння мотивів героя, антуражу тощо. Ти маєш знаходити якийсь інструмент, який саме для нього буде близький.
Власне, через його асоціації, його особисті ситуації ми намагалися знаходити подібні емоції до тих, які були потрібні мені на екрані. Я намагалася спілкуватися з ним його мовою, дізнаючись про його вподобання, емоції, про те, що викликає ці емоції. Звичайно, ми уникали тем, які б наштовхували його на роздуми про реальний жах війни. Мені в роботі не потрібно було, щоб він це відчував або викладав свої реальні емоції на кшталт конкретної війни. Ми працювали з абстракціями.
«Ти живий» від Tember Blanche є офіційним саундтреком до вашого фільму «Лишайся онлайн», маючи напрочуд спокійну мелодію. Чи можна це назвати певним збалансуванням емоційного стану між жахом та гуманністю?
Так. У нас є один епізод у фільмі, коли наша головна героїня Катя заходить у ноутбук зниклого чоловіка і наштовхується на його тайм менеджер, проглядає його плани на березень, а згодом заходить на сторінку в Фейсбуці та дивиться всі його відео. Цей момент дуже вразливий. Це спогади про минуле життя, мирний час, відчуття безтурботності, значні, як нам тоді здавалося, плани. Тоді це нас найбільше хвилювало.
Втім вранці, 24 лютого, усе це стало незначним. Життя перетворилося на виживання. Саме в такій ситуації ти хочеш почути ці слова. Пісня настільки влучно дає розуміння того, що ми до цих пір живі і нам потрібно продовжувати жити.
Про суржик
Ще на початку, коли всі переходили на українську мову, ми намагалися віднайти баланс того природного суржику, який би звучав у фільмі. Це було нашою тогочасною реальністю. Ми не могли сказати, що всі розмовляють суто українською мовою, адже це не правда.
Зараз суржик не можна назвати чимось доцільним, адже українська мова стала масовим явищем.
Про гумор
Гумор не виступає у фільмі показовим інструментом. Українці показані з різних боків. Ми всі різні, тому кожен із нас по-різному переживав ті події. Деякі закривалися в собі, деяким, навпаки, кортіло відреагувати на власний біль агресією, часом в абсолютно деструктивний спосіб. Наприклад, це робилося через чат-рулетки, і цей момент також висвітлено в фільмі.
Про іноземне сприйняття
У Канаді всі перебували під неабияким враженням від фільму. Він викликав хвилю обговорень про «українську тему» серед іноземних гостей. Фільм уже здобув перемогу на міжнародному фестивалі Fantasia у Монреалі. Показовим моментом стрічки є та об’єднаність, згуртованість українців на початку. Цей фільм трохи вводить у той стан.
Один канадець підійшов до мене і сказав: «За ці дві години я відчув себе українцем. Тепер усередині я вважаю себе українцем».
Дарія ФРОЛОВА
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
