Київ уже майже вичерпав кошти в резервному фонді. Ліквідація наслідків «прильотів» ворожих ракет і безпілотників; усунення потопів на вулицях міста, які стаються через аварії на мережах; ремонт будинків, які розсипаються, бо їх десятиріччями капітально не відновлювали. Все це фінансується саме з резервного фонду столиці. І з цих же грошей ремонтують «синю» гілку метро. І на це витрачають не просто колосальну суму, а більше половини резерву. Куди поділись всі гроші з резервного фонду? Що таке взагалі цей резервний фонд і чим він відмінний від звичайного бюджету міста? Та чим загрожує столиці відсутність коштів у ньому? Розповідаємо в новому випуску «В тіні каштана».
Резервний фонд НЕ бездонний
Резервний фонд Києва – порожніє. А кількість надзвичайних ситуацій – не зменшується. Лише під час підготовки цього відео – обвалився ще один міст.
Резервний фонд, якщо казати простими словами, це така собі фінансова подушка з грошей у міському бюджеті на випадок надзвичайних ситуацій.
Після повномасштабного вторгнення резервний фонд використовувався для ліквідації наслідків російських обстрілів і відновлення.
Та в Києві більшість грошей з цього витрачають на ліквідації наслідків… ні, не обстрілів, а місцевих проблем.
Падіння мосту буквально під час підготовки цього випуску, аварія на синій гілці метрополітену, прориви водогонів і теплотрас, збитковий водоканал – усі ці витрати покриває резервний фонд, який уже майже вичерпався.
Ще кілька місяців тому, за нашими підрахунками, на рахунках залишалось близько 716 млн грн.
Ми проаналізували всі розпорядження про виділення коштів і з’ясували, що резервний фонд вже майже спорожнів.
Куди та на що йдуть гроші та чим загрожує спустошення резервного фонду?
Резервний фонд — це така собі «скринька на чорний день» або ж «подушка безпеки». За ці гроші відбувається ліквідація різного роду аварійних ситуацій у місті та інші незаплановані витрати, які не можливо закласти у міський бюджет.
Бо міські бюджети – це історія планування, довгого складання кошторисів. Його приймають у грудні-січні на увесь рік. І аби внести до нього якісь зміни необхідно виносити це рішення на сесію і пройти доволі довгу бюрократичну процедуру. А також ці гроші не можна просто взяти з повітря. Їх треба перерозподілити. Тобто забрати з чогось одного і віддати на інше.
В той час як, наприклад, замінити величезну трубу, з якої заливає водою пів района Києва – питання термінове і не дешеве. Тому тут виручає резервний фонд.
Або поставити вікна і відновити дах будинку, який пошкодила російська ракета, щоб в квартири людей не заливало під час дощів. Це теж з резервного фонду.
І такі ситуації, як от нещодавні потопи, які зірвали асфальт на Антоновича – це теж непередбачувані витрати.
Тобто уявіть собі – якщо у резервному фонді нуль – ремонтувати місто просто не буде за що.
Звідки гроші?
Але звідки ці гроші в резервному фонді беруться? Так само, як і основний бюджет міста — з наших з вами податків.
Коли наприкінці попереднього року планується міський бюджет, то частину коштів одразу закладають у резервний фонд – ніби відклали в копилку. Яку розбивають при нагальній потребі.
У Києві цю копилочку розбивали за пів року вже не один раз.
Більше того, у 22-му році, у зв’язку з повномасштабним вторгненням – резервний фонд збільшували.
«Збільшили резервний фонд міського бюджету для потреб оборони столиці та цивільного захисту населення. Резервний фонд, який ми передбачали в бюджеті в мирний час, складає 250 мільйонів гривень. Сьогодні, в умовах війни, ми збільшили його до 1,3 мільярдів», — написав тоді Кличко.
У 2023-му році резервний фонд склав вже трохи менше 2-х мільярдів гривень. Це майже 4 відсотки від міського бюджету.
А в 2024-му його більш ніж вдвічі зменшили, виділивши 1,5 відсотки від загального бюджету, а саме 836 мільйонів гривень.
Чому його зменшили – публічно ні міський голова, ні його заступники, ні місцева влада загалом – не пояснили.
І ось більше половини цих коштів – витратили.
Більше того, за нашими підрахунками, грошей майже не лишилось станом на початок літа.
Повномасштабне вторгнення триває, мости падають, ремонт метрополітену не завершився. Тож, ймовірно, кошти з резервного фонду ще знадобляться.
Куди поділись гроші?
Ми проаналізували всі розпорядження про виділення коштів і з’ясували, що резервний фонд вже майже спорожнів.
Як так? Зараз розповімо.
За 5 місяців цього року з резервного фонду виділили:
– 1 квітня — 393 мільйони гривень на ремонт ділянки метро, тобто тунелю між станціями «Деміїївська» та «Либідська». Тобто більше половини від усього резервного фонду пішло на латання дірок «вдалих господарників», які довели метро до руйнування. Більше про це ми розповідали в попередніх випусках.
– 25 квітня — 232 мільйони віддали «Водоканалу» з приміткою «для недопущення надзвичайної ситуації техногенного характеру», ймовірно, на закупівлю реагентів. Знов ж таки виникає запитання: чому здебільшого приватний водоканал, фінансується сотнями мільйонів з бюджету? Однак наразі на цьому зупинятись не будемо, бо ми вже розкривали цю тему в одному з попередніх випусків.
Рухаємось далі. 6 травня — майже 170 тисяч гривень виділили «Київекспертизі» на обстеження аварійного будинку на вулиці Нагірна.
І ось нещодавно, 11 червня, виділили ще майже 45 мільйонів на те, щоб не допустити зсуву схилу під Лаврою в районі Дніпровського узвозу.
Задіємо трішки математики.
У чому проблема?
Чим це погано?
165 мільйонів – може, видатися, що сума не мала, але в межах столиці — цих грошей може не вистачити.
Щоб поміняти трубу, що протекла, в середньому достатньо кілька десятків тисяч, ну, може кілька мільйонів, якщо треба розривати великі ділянки доріг і монтувати великі шматки мереж. Тож, якщо міст Патона чи міст Метро, які знаходяться в критичному стані, почнуть бодай частково руйнуватись, то на ці ремонти в столиці коштів вже не буде.
Ми в жодному разі не кажемо, що метро не треба ремонтувати. Звісно, треба і якнайшвидше.
І взагалі все, що ламається – логічно, що треба ремонтувати. Але ламається усе так часто і так дорого це обходиться, що в Києва просто може не лишитись грошей, щоб ліквідовувати наслідки російських атак на столицю.
Наприклад, жителі будинку, що на вулиці Мокра, 7, вже більш ніж пів року чекають доки їхні оселі відремонтують. Уламки російської ракети поцілили у нього ще 2 січня 2024 року.
Проте жодних робіт там до сьогодні не проводили. Вікон й досі немає, стіни побиті, навіть видно наслідки пожеж, які стались через влучання. Мешканці скаржаться, що не мають ніякої комунікації з владою та виконавцем робіт. Тож коли в будинку знов можна буде нормально жити – не зрозуміло.
НЕвичерпний резерв
Тож чи вистачить грошей, що залишились, аби протягнути ще пів року, наразі не зрозуміло.
Якщо пощастить і не трапиться значних техногенних аварій чи не зруйнується ще якась ділянка метрополітену, то, можливо, вистачить.
Але, з огляду на новини щодо аварійності Поштової площі, заяв самих же посадовців КМДА про необхідність ремонту мостів, нам лишається лише сподіватись на краще.
Тим часом ми й надалі продовжимо розповідати про діяльність народних та місцевих депутатів, життя столиці та прірву, між запитами суспільства і реальними діями влади. Лаконічно, серйозно і трохи іронічно. «В тіні каштана».
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
