Експерти висловилися про ініціативу Київради
За своєю сутністю людина за будь-яких владних повноваженнях прагне до їхнього розширення. Інколи це йде на користь, але здебільшого, як показує практика, стається навпаки.
На початку вересня цього року Київрада ухвалила проєкт рішення, відповідно до якого міському голові Києва надаються повноваження особисто призначати керівників комунальних підприємств та охорони здоров’я райдержадміністрацій шляхом укладання з ними контракту. Як ідеться у документі, підстава для цього – забезпечення ефективної організації управління підприємствами.
Водночас у великої кількості киян виникає логічне запитання: а чи не прагне столичний мер узурпації влади? Ну, якщо не узурпації, то розширення своїх повноважень. Так це, чи ні – kashtan.news вирішив поцікавитися в експертів.
Закон про столицю потребує змін
На думку депутатки Київради Лілії Пашинної, сама організація влади в Києві не є правильною.
«От, не може бути зосереджено в одних руках ухвалення рішень, їх виконання і контроль. Це приречено від початку на не успіх. Більше того, ця ситуація ускладнювалася роками — поєднання посад. На жаль, не було прийнято закону, який би це все розмежовував», — сказала Лілія Пашинна, зауваживши, що такий закон Києву життєво необхідний.
Не можна не погодитися з твердженням, що на місцях важливою є діяльність керівників районних державних адміністрацій. Адже вони ближче до своїх мешканців, і коли десь не прибрано, то можна на це вказати керівнику РДА чи очільнику комунального підприємства та одразу вирішити це питання.
За словами депутатки, можна спробувати певні експерименти, але для чого це робити саме зараз?
Мер за двірника не відповідає
В Україні кілька років діє закон про децентралізацію влади, і він, за переважною більшістю критеріїв, себе досить непогано зарекомендував. А отже і Києву було б добре взяти його на озброєння.
«Коли всі говорять про децентралізацію владу, що повноваження потрібно передавати на місця, то Віталій Володимирович (Кличко – ред.) намагається максимально сконцентрувати всю владу в своїх руках. Подають такі проєкти рішення депутати фракції «УДАР». Ну, не може мер відповідати за кожного двірника. Для цього є підлеглі, голови районів, це їхня зона відповідальності. Але якщо мер хоче відповідати за кожен бак невивезеного сміття, то хай відповідає. Але узурпація влади є недоречною», — поділився думкою депутат Київради, голова постійної комісії з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності Андрій Вітренко.
Як і депутатка Лілія Пашинна, Андрій Вітренко також переконаний у доцільності змін до закону про столицю.
Впевнений, зазначив депутат, що тут в нагоді стануть і районні в місті Києві ради, які треба відроджувати. Це для того, щоб збалансувати міську владу, децентралізувати її, передати більше повноважень на місця, туди, де люди знають і розуміють потреби кожної вулиці, мікрорайону, ОСББ.
Законність і доцільність — різні речі
Своєю чергою голова Оболонської райдержадміністрації Кирило Фесик переконаний, що потрібно розмежовувати законність отримання мером можливості призначення директорів КП і доцільність цього кроку.
Водночас він зазначив, що з точки зору права рішення Київради законно.
«З точки зору доцільності — навряд чи воно доцільно, адже відображає тенденцію концентрації максимальної влади в руках обмеженої кількості людей. Як наслідок, це спричинить неефективне керування тому, що одна людина не може ефективно керувати всім», — переконаний голова РДА.
На думку Кирила Фесика, керівники районів, у підпорядкуванні яких перебуває чимала кількість працівників, повинні мати на таких співробітників адміністративний вплив, щоб нести відповідальність за їхню роботу.
«З точки зору управлінської – це, мабуть, не краще рішення. Думаю, що це — тенденція: якщо довго перебуваєте у владі, то намагається концентрувати її в своїх руках», — резюмував Кирило Фесик.
Мер і конфлікт інтересів
Отже, якщо аналізувати законодавство, то ухвалення такого рішення не суперечить літері закону. Але треба подивитися на іншу важливу складову — антикорупційну програму, яка періодично оновлюється в Києві.
«Я аналізував свого часу антикорупційну програму, яку затверджувала Київська міська рада, — ділиться думкою адвокат Станіслав Борис. — Там серед іншого було визначено певні корупційні ризики, які необхідно запобігати. І, що цікаво, один із ризиків, який не увійшов до затвердженої програми, це можливість перебування в прямому підпорядкуванні міському голові призначених керівників комунальних закладів».
Отже, за словами юриста, нині можна констатувати наявність конфлікту інтересів.
«Це — не прозоро, адже суперечить тим принципам, які закладаються щодо запобігання корупції, прозорості призначення. Особливо це актуально останнім часом, коли є велика кількість кримінальних проваджень щодо комунальних підприємствах», — наголосив Станіслав Борис.
Водночас, як зазначив юрист, навряд чи потрібно очікувати належних перевірок на доброчесність того чи іншого кандидата, якого призначатиме міський голова в такий спосіб. А отже, можна сказати, що це є одним із корупційних ризиків, визначених міською програмою із запобігання корупції. Тобто виникає парадоксальна ситуація: столична влада сама визначила корупційний ризик — і сама його порушила.
З іншого боку, те, що відбувається на столичному Олімпі, схоже, перетворюється у небезпечні закономірності. І Київська міська рада мала б цьому протидіяти.
Євген ДЕМ’ЯНОВ
