Це стане іспитом для чиновників на ставлення до історії столиці
У перших числах червня під час чергового повітряного удару по Києву російська ракета зруйнувала ще одну пам’ятку історії — будинок Гретера, що на Шулявці. Ця садиба має доволі поважну “біографію”, а тому потребує відбудови.
Чи можна відновити старовинну будівлю, з’ясовував Каштан NEWS.
Будівництво
Будинок був побудований 1890 року і належав співзасновникові Київського чавуноливарного і механічного заводу Якову Гретеру.
Нині ця промзона більш відома серед киян за своєю радянською назвою — завод «Більшовик». Але ще до радянських часів підприємство було флагманом столичної промисловості. Тут, зокрема, виготовляли парові машини та устаткування для цукрової галузі. Завод обслуговував цукроварні відомих у ті часи київських підприємців і меценатів Терещенків та Симиренків.
Крім того, в 1919 році саме на цьому механічному заводі було створено легендарний бронепотяг «Вільна Україна» для Українських Січових Стрільців.
Занепад
Нині від колись потужного старого заводу залишилося фактично півтора вцілілих цехи. Вони мають статус пам’ятки. Але один із них свого часу зазнав серйозної реконструкції, внаслідок чого в цьому приміщенні збереглося мало автентичних фрагментів. Ідеться про механічний цех. Його побратим — інструментальний корпус, що розташований поблизу, перебуває також у нереспектабельному стані, бо занедбаний і покинутий людьми.
«Фактично з будівель, які мають статус пам’ятки і добре збереглися до наших часів, залишився якраз будинок Гретера. Тому цінність цієї споруди є беззаперечною», — розповідають активісти Громадської організації «Спадщина».
За їх словами, на початку радянських часів у цьому приміщенні розташовувалася адміністрація заводу. А в часи Другої світової війни в будівлі розмістився один із штабів оборони Києва.
У повоєнний час це приміщення знову «заселила» адміністрація заводу, віддавши частину площ під музей історії підприємства.
Подвійна цінність
У часи Незалежності України будинку Гретера разом із зазначеними заводськими корпусами було надано статус щойно виявлених об’єктів культурної спадщини. Будівлі включено до державного реєстру пам’яток за категорією «Історія та архітектура».
У 2011 році, згадують співрозмовники, коли знову порушували питання щодо охоронного статусу цієї споруди, будинок отримав його тому, що тут розміщувався один із штабів оборони міста. А вже в 2013 році було внесено корективи в наказ щодо охорони культурної спадщини, розширивши охоронну категорію як «пам’ятка історії та архітектури».
Отже, будівля має подвійну цінність.
Якщо брати до уваги архітектурні форми, то треба зазначити, що пам’ятка має доволі цікавий проєкт: не типовий для цієї частини Києва і безпосередньо Шулявки. А якщо враховувати, що від колишнього механічного заводу залишилося фактично півтори пам’ятки, то будинок Гретера був єдиним уцілілим історичним об’єктом.
Не встигли перебудувати
До влучання в будинок російської ракети ця споруда пережила ще одну непересічну подію — приватизацію заводу «Більшовик». За результатами конкурсу право власності на підприємство набули компанії, афельовані із столичним забудовником Василенком. Однак забудовник не встиг утілити в життя свої задуми щодо перебудови колишніх площ заводу. Та й планів візуалізації проєкту нікому представлено не було. Напевно, через їхню відсутність.Однак, коли майновий комплекс було виставлено на продаж, ішлося про зміну функціонального призначення території — перепрофілювання її під житлову зону. Частково це було реалізовано у вигляді появи ТРЦ «Космополіт». Інша територія перебуває в покинутому стані.
Варто нагадати, що під час приватизації нові власники повідомили про необхідність збереження та інтеграції пам’яток архітектури, які входять до складу майнового комплексу, в нову забудову.
Ворог перекреслив усе
Російська ракета в ніч на 6 червня майже повністю зруйнувала будинок Гретера. Відносно вцілілою залишилася брандмауерна стіна (глуха капітальна стіна з вогнетривкого матеріалу, що відділяє один будинок від іншого або розділяє різні частини однієї будівлі чи споруди з метою перешкоджання поширенню пожежі, — ред.).
Власне, сам будинок, звертають увагу активісти, мав невелику протяжність лінії забудови: п’ятивіконну конфігурацію. Крім того, він був більше забудований у глибину території. Тобто, його ширина була більшою довжини фасаду. Саме та частина, пояснюють співрозмовники, яка розташовувалася далі від фасаду, і вціліла: збереглися деякі кімнати першого поверху.
Петиція як крок до відновлення
Небайдужі кияни ледве не відразу після ворожої атаки створили петицію із закликом про відновлення будинку Гретера. А для цього, зокрема, необхідно якнайшвидше виконати невідкладні протиаварійні і консерваційні роботи на памʼятці та розробити проєкт реставрації.
Іспит для чиновників
Відбудова будинку Гретера може стати для Києва прецедентом, коли вдалося відновити зруйнований внаслідок бойових дій історичний об’єкт. Раніше подібних робіт у столиці не виконували.
Наприклад, пошкоджений від влучання російської ракети дохідний будинок Йосипа Лева, що на вулиці Жилянській, 116, так і лежить у руїнах. Будинок не мав офіційного охоронного статусу пам’ятки. Нині місцеві мешканці в судовому порядку намагаються примусити чиновників відновити цю будівлю, як то робиться з іншими житловими будинками, зруйнованими внаслідок ворожих повітряних атак.
Між іншим, нагадують представники громадської організації, в Україні є чимало яскравих прикладів відновлення історичних будівель, зруйнованих росіянами.
Чи складно буде відновити будинок Гретера? На думку активістів, не дуже. Оскільки в архіві збереглися всі його креслення та фото в різні роки. Тому все залежить від політичної волі міської влади.
Євген ДЕМ’ЯНОВ
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
