Війни у Києві немає, а тим, хто не згоден – місце в окопах
Пленарне засідання сесії Київської міської ради, що відбулося 14 грудня, стало чемпіоном із кількості скандальних заяв та не менш скандальних рішень. Мало того, що депутатам таки вдалося ухвалити бюджет, у якому з 72 мільярдів гривень на допомогу ЗСУ піде лише мільярд, ми ще й дізналися багато нового і цікавого про те, як столична влада сприймає оточуючий світ.
З панського плеча
Отже, почнемо з бюджету. Як люб’язно повідомив на початку засідання Віталій Кличко, загальний обсяг столичного бюджету, запропонованого проєктом авторства КМДА, становить 72,6 мільярда гривень. З них понад 27 мільярдів має піти на сферу освіти, 23,8 мільярда – на транспорту інфраструктуру, понад 8,2 мільярда – на сферу ЖКГ, 7,8 мільярда – на соцзахист, 6 мільярдів – на охорону здоров’я.
На допомогу ЗСУ з бюджету попередньо передбачається виділити мільярд гривень. Вочевидь, відчуваючи, що на тлі майже 24 мільярдів на транспортні розв’язки ця сума виглядатиме дещо непристойно, Кличко запропонував згадати, що протягом 2023 року заплановані суми на допомогу армії неодноразово зростали. Отже, киянам пропонується вважати, що протягом наступного року цей мільярд теж якимось магічним чином збільшиться, але остаточну суму автори проєкту так і не озвучили.
Водночас Кличко побічно звернувся до учасників акції «Гроші на ЗСУ», яка саме в цей момент проходила під стінами Київради.
«У нас з мобілізацією є великі проблеми, і для мене дуже дивно, коли переважна більшість хлопців у віці від 20 до 40 років приходять і кажуть: «Гроші на ЗСУ!». Вони морально підтримують – якщо серце болить, чому вони не одягають військову форму та не захищають країну?» – обурився голова КМДА.
Також він традиційно згадав про занадто низькі, на його думку, тарифи на проїзд у громадському транспорті у Києві.
«Громадський комунальний транспорт у нас дефіцитний, бо тариф на проїзд на багато менший за його собівартість через перевезення пільговиків, не киян. Держава хоч і обіцяє всі ці роки, коштів нашому місту не компенсує. У нас практично кожен другий пасажир на громадському транспорті – це пільговик», – поскаржився Кличко.
«Ви хочете тут бюджету війни?!»
Зрозуміло, що депутатський корпус не міг не зглянутися на такі нелюдські страждання міського голови, і проєкт бюджету було ухвалено 80 голосами. За нього проголосували 25 з 25 присутніх членів фракції «Європейська солідарність», 24 з 25 «ударівців», 11 з 11 членів «Батьківщини», 9 з 9 – «Єдності», 4 з 4 – «Голосу», 1 з 9 – «Слуги Народу» та 5 з 5 – «Платформи за життя та мир».
«Із самого ранку і до цього часу під стінами Київської міської ради стоять тисячі людей, які вимагають єдиного: щоб бюджет Києва був бюджетом війни. Той бюджет, який щойно проголосувала Київрада без підтримки нашої фракції, не є бюджетом війни. Це бюджет такий самий, як два роки тому: транспортні розв’язки, нова рекреаційна інфраструктура, парк «Наталка», Подільсько-Воскресенський міст, метро на Виноградар і так далі. Це не бюджет війни: ми не отримали відповіді на запитання, скільки там заклали на ЗСУ», – заявила депутатка від «Слуги Народу» Ксенія Семенова.
На це голова фракції «Європейська Солідарність» (і за сумісництвом заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень) Володимир Прокопів відповів, що в Києві ухвалюють міський бюджет, а бюджет війни має ухвалюватися «у державі».
«Державний бюджет зробіть бюджетом війни, а міста мають жити своїм життям», – проголосив Прокопів.
«Шановні колеги, рік тому за фразу «воює країна, а міста повинні жити своїм життям, і Київ повинен жити своїм життям» того, хто це сказав, винесли б із зали!» – відреагувала Семенова.
Реагенти не реагують
Під час засідання також з’ясувалося, що з точки зору столичної влади в Києві немає не лише війни (хоча засідання довелося кілька разів переривати через оголошення ракетної небезпеки), а й транспортного колапсу. Принаймні так заявив очільник Департаменту транспортної інфраструктури Руслан Кандибор депутату від «Голосу» Вадиму Васильчуку, який поцікавився, чому все місто із самого ранку намертво встало у заторах і коли з доріг будуть прибрані сніг та крига.
«Ніякого колапсу не відбулося, сніг почав падати о 5 годині, вся техніка виїхала на місце, і на восьму годину було вже по третьому разу прогортання та обробка дороги», – відрапортував Кандибор.
Щодо заторів, то їхнє виникнення Кандибор пояснив тим, що в Департаменту транспортної структури не реагують реагенти.
«Комендантська година, руху зовсім немає. Наші реагенти, які ми розсипаємо превентивно перед снігопадом, вони не реагують. Знаєте, таке дуже є просте порівняння: скільки борщ не соли, якщо не помішаєш, він солоний не стане. З цим ми працювали», – туманно зазначив він.
Наша пісня гарна й нова
Утім, те, що у міста є більш важливі проблеми, аніж транспортний колапс або якась війна, було зрозуміло із самого початку засідання. Незважаючи на те, що депутати вилучили з порядку денного блок пунктів про зміну назв міських топонімів, «Європейська Солідарність» знов спробувала лобіювати свою ідею-фікс – перейменування на честь ЄС хоча б якої-небудь точки на мапі Києва.
«Сьогодні вирішується початок перемовин стосовно членства України в Європейському Союзі. І насправді було б непогано, якщо б ми показали, що до саміту Європейського Союзу у Києві, в столиці України, може бути проспект Європейського Союзу! У той же час ми знаємо, які політичні інсинуації стоять за цим питанням. Тому ми хочемо попросити винести це питання на окрему сесію і призначити цьому питанню окреме обговорення», – заявила членкиня «Європейської Солідарності» Вікторія Пташник під оплески своєї фракції, яка вишикувалася шеренгою біля трибуни.
Зазначимо, що досі окремої сесії в Київраді не удостоювалися ні закриття метро, ні навіть минулорічний блекаут. Але проспект ЄС – це ж зовсім інша справа, оскільки, за словами Пташник, це дуже «символічно» і це треба розуміти. На щастя, «Євросолідарність» не стала вимагати проголосувати за це надважливе нововведення просто зараз, і питання поки що зависло в повітрі.
Винних не знайдено
Депутати також ухвалили Рамкову стратегію відновлення Києва після російської агресії та проголосували за пропозицію Віталія Кличка компенсувати вартість поїздок за пересадку на автобуси та тролейбуси через закриті станції «синьої» гілки метро. Таким чином пасажирам, який проїхали спецмарштрутом громадського транспорту з Теремків до будь-якої діючої станції метро, зайві поїздки будуть повертатися на карту за умови, якщо пасажир провалідує її на кожній пересадці. Запрацювати це нововведення має з понеділка, 18 грудня.
Також під час засідання Київрада встигла заслухати звіт тимчасової контрольної комісії, яка займалася справою «Київміськбуду». Щоправда, проблема існування депутатів у башті із слонової кістки далася взнаки й тут: як стало зрозуміло з доповіді голови комісії Мирослави Смірнової, насправді нічого кримінального в «Київміськбуді» не відбувається, а будинки, в яких ошукані інвестори так не дочекалися своїх квартир, були недобудовані через об’єктивні причини – ковід та війну.
На запитання, чи досліджувала комісія деталі розкішного життя директора «Київміськбуду» Ігоря Кушніра, про які йшлося у журналістських розслідуваннях Bihus.info, Смірнова відповіла: «На віллі в Іспанії ми не були».
За її словами, підтвердити незаконне збагачення Кушніра комісії не вдалося, оскільки журналісти чомусь не стали співпрацювати з Київрадою.
«По Bihus.info відповіді ми не отримали, по їхньому розслідуванню ніякої інформації вони не надавали. Ми їх запрошували на засіданні комісії – на жаль, на засіданні комісії в нас нікого не було», – поскаржилася Смірнова.
Незважаючи на це, Київрада ухвалила звіт комісії 66 голосами.
Читайте також: Затоплення метро: Київрада нашвидкуруч створила комісію з «якнайшвидшого ремонту»
Юлія ТЄНЄНЬОВА
