Головна вулиця столиці не дає підстав для оптимізму
У Києві запровадили новації щодо правил розміщення рекламних вивісок на будинках, а також їх оформлення. В Управлінні з питань реклами КМДА переконують, що це зроблено з метою збереження історичного середовища міста та забезпечення комфорту мешканців. Ми зробили екскурсію головною вулицею столиці і подивилися, якою є сьогодні тут зовнішня реклама.
На Хрещатику, на тротуарах через деякі виносні рекламні конструкції («Обмін валют», наприклад), можна зачепитися і гепнутися. Ось такий «комфорт»…
І хоч працівники сфери благоустрою рапортують, що борються з подібним, зокрема стверджують, що за 11 місяців 2023 року в Києві прибрали 5 420 одиниць такої реклами. І що саме на другому місці за кількістю демонтажів є штендер – виносна конструкція у формі арки або прямокутника, однак звільнити головну вулицю столиці від цього «креативу» чомусь не вдається.
Хрещатик має бути еталоном у розміщенні реклами, демонструвати красивий стиль, виглядати гармонійно. Цього, на превеликий жаль, немає.
Навпроти кварталу «Пасаж», посеред тротуару, стовбичить бутафорне страховисько, якась потвора з потойбіччя, прикута ланцюгом до свого «п’єдесталу». Що воно означає, символізує? Чи доречним є у центрі столиці? Якщо це якась креативна рекламна конструкція з глибоким підтекстом, то мусимо сказати, що в авторів ідеї дуже «оригінальні» естетичні смаки.
Впадає у вічі, що назви 90 відсотків торговельних павільйонів з продажу кави – англійською мовою.
Є навіть надписи російською. «Сеть туристических информационных центров» – читаємо на павільйонах біля Майдану Незалежності, Бессарабського ринку, які пропонують відповідні послуги. І нікому з муніципалітету не хочеться звертати увагу на цю словесну «бацилу». І вона ж тут «пригрілася» вже давно.
Нагадаємо, що на початку 2022 року Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь звернувся до міських голів низки міст, в тому числі до Віталія Кличка. А підставою стали порушення мовного законодавства, одним із «рекордсменів» було названо Київ. На адресу мовного омбудсмена надходять численні скарги громадян щодо розміщення недержавною мовою інформації для загального ознайомлення, зокрема вивісок, табличок, написів тощо, а також зовнішньої реклами на території об’єктів благоустрою.
Уповноважений стверджує, що надання споживачам поза їх волею інформації іншою мовою, ніж державна, є порушенням їхніх прав, і це несумісно з Конституцією.
Отож вивіски, таблички, інші носії інформації для загального ознайомлення, а також зовнішня реклама, які розміщені лише недержавною мовою, за словами Уповноваженого, мають бути демонтовані. Мер Кличко пропустив повз вуха звернення омбудсмена.
Багато що на Хрещатику викликає подив. Так, незрозуміло, чому є вказівник «Музей медуз», але немає інформації, що біля будівлі Головпоштамту розміщено вуличну експозицію про багатостраждальний Маріуполь. А хіба це правильно, що на Хрещатику немає жодного лайтпостера чи скролінга, які б розповідали про київські бригади територіальної оборони, наших земляків, які обороняють країну, про волонтерів? Це добре, що на будівлі Київради та КМДА вже давно висить великий банер, присвячений героїчним воїнам «Азова». Але ж цього явно недостатньо!
Між тим, керівництво Управління з питань реклами КМДА записали в плані на 2024 рік, що й надалі турбуватимуться про «підвищення ефективності соціальної реклами як каналу комунікації для залучення мешканців міста до вирішення суспільно важливих проблем». На жаль, із соціальною рекламою на Хрещатку не густо. Хоча торік начальниця Управління з питань реклами КМДА Оксана Поліщук хвалилася, що в Києві понад 2700 носіїв зовнішньої реклами працює на соціальну місію: посилює волю українців боротися і перемагати. Мовляв, білборди, сітілайти, а також реклама в метро говорять голосами міст-героїв, дякують захисникам і всім, хто допомагає Україні на шляху до перемоги.
«Наразі чи не вся цифрова зовнішня реклама Києва працює суто на суспільні потреби. Кожного дня на екранах з’являються все нові й нові повідомлення, направлені на інформаційну та морально-психологічну підтримку містян», – переконувала Поліщук.
Чиновники інформують, що у місті «за 9 місяців цього року було розміщено 5404 сюжети соціальної реклами, у тому числі військово-патріотичної тематики (вже перевиконано план на рік у 5 разів»).
І навіщо ця рапортоманія про «перевиконання плану»?!
Пропонуємо Оксані Поліщук особисто пройтися Хрещатиком і подивитися, як тут «працює» соціальна реклама.
Ніяк не назвеш соціальним рекламне оголошення про концерти заїжджих співаків… 2022 року. Скажімо, неподалік підземного переходу на Майдані Незалежності павільйон «Концертна каса» плакатно інформує, що російські рок-гурти «Сплін» та «Мумій Троль» виступлять на НСК «Олімпійський» у Києві 11 червня 2022 року, шоу розпочнеться о 18:00.
Звичайно, ці гастролі не відбулися. Анонси про це розміщували ще до повномасштабної російської агресії. Але з якогось дива оголошення досі мозолить очі, як і рекламний плакат біля відомої багатоповерхівки на Хрещатику, 25, яку називають «Будинок із зіркою» – киян запрошують відвідати виставку «Косметика України» 23-25 червня.
Ще торік начальниця Управління з питань реклами КМДА Поліщук заявила, що «соціальна реклама не може мати політичної або комерційної мети, не повинна містити посилань на певні бренди та осіб, її мета – привернути увагу до соціальних проблем та загальнолюдських цінностей. На жаль, більшість соціальних проєктів сьогодні не досягають цієї мети». Поліщук сказала, що «нове впорядкування унеможливить використання соціальної реклами як безкоштовного піару і дасть змогу значущим проєктам стати більш помітними та ефективними».
Хочеться сподіватися, що «роботу над помилками» було зроблено і до міської громади більше не буде звертатися з білбордів мер Кличко, показуючи кулак, закотивши рукав сорочки. Ми ж пам’ятаємо, як у квітні 2020 року він під час пандемії грізно закликав: «Досить шастати!».
У той період Рух ЧЕСНО зафіксував одразу три різновиди зовнішньої реклами із зображенням Віталія Кличка та логотипом партії УДАР. Два різновиди такої реклами транслювали з екранів метрополітену з написами «Хочеш шастать? Вакцинуйся!» та – «УДАР по COVID-19. Вакцинуйся! Бережи себе!»). Цю ж рекламу та ще один її різновид показували на екранах на фасадах будинків і на білбордах. А хто ж оплатив ці заклики? В муніципалітеті стрілки перевели на громадські організації, мовляв, це вони замовили… Хитро. Тільки ось скарбниця міста від цього замовлення навряд чи виграла.
Між тим у киян виникло багато запитань, що може означати жест Кличка, щоб люди «не шастали». Як пише сайт povaha.org.ua, учасниця спільноти «Фемінізм в деталях Світлана Іванова порівняла цей білборд із монополією держави на насильство:
«Виглядає як погроза. Символізує собою державу з монополією на насильство? Мер мого міста, боксер у минулому, погрожує жителям фізичною розправою…»
Докторка соціологічних наук, гендерна експертка Олена Стрельник зазначила:
«Я інтерпретую цю рекламу як таку, що містить погрози фізичного насильства для порушників карантину».
Крім реклами із закликом вакцинуватися, були гасла «Збережи життя. Вилікуй країну. УДАР Віталія Кличка». Візуально третій різновид реклами скидався на партійну рекламу УДАРу, яку розміщували під час виборів 2020 року», – розповідало видання Дзеркало тижня. Журналісти навели аргументи, що Київ задавав «тон у використанні адмінресурсу з політичною метою. Торік (у 2021 році – ред.) КМДА, на доручення міського голови, розмістила 236 носіїв соціальної реклами. На більшості був зображений міський голова Віталій Кличко. Що примушує сумніватися, що це справді соціальна реклама, а не реклама міського голови, формально розміщена як соціальна. Оскільки у двох із трьох нових рекламних сюжетів фігурує назва партії УДАР, можна припустити, що реклама орієнтована на популяризацію однойменної партії».
До речі, про кошти. У 2019 році Рух «Чесно» стверджував, що «Київміськбуд», який очолював скандально відомий Ігор Кушнір, не платив за рекламну конструкцію на Майдані Незалежності площею майже 100 квадратів понад десять років. Цю вивіску навіть не було занесено до бази самовільно розміщеної реклами.
За висновком громадських активістів, у той період місто недоотримувало в бюджет значні кошти.
«Більш ніж 81% зовнішньої реклами у столиці є незаконною. Про це ЧЕСНО.Київ дізнався з бази даних «Київреклами». А це – колосальні втрати для міського бюджету».
Нагадаємо, що раніше міський голова заявляв про успішну реформу рекламної сфери:
«Влада Києва разом із власниками рекламних компаній розробила правила розміщення зовнішньої реклами в Києві. Тепер її кількість на вулицях столиці зменшиться», – про це Віталій Кличко розповів в ефірі одного з телеканалів. За його словами, у місті впроваджують нову схему розміщення наземної реклами.
«Наша принципова позиція – кількість реклами на вулицях столиці має бути меншою. Ми знайшли компроміс між усіма ключовими гравцями рекламного ринку. І домовилися про те, що зовнішньої реклами в місті повинно бути менше. Сьогодні, наприклад, ви не побачити в центрі столиці так звані розтяжки, не побачите такої кількості великих білбордів. Діють ухвалені правила».
Справді, зовнішньої реклами стало менше. Але чому головна вулиця столиці у цьому плані виглядає непривабливо, чому тут ще чимало незаконних рекламних конструкцій?
І це при тому, що Кличко обіцяв:
«Рекламні конструкції матимуть більш привабливий вигляд, не заважатимуть водіям та не псуватимуть зовнішній вигляд столиці. І це стосується не лише центру міста, а й транспортних магістралей, житлових кварталів та віддалених районів міста».
Обіцяти – не означає, що буде виконано. На сайті КМДА, 9 листопада 2023 року, зареєстрована петиція з вимогою вжити заходів щодо обмеження розмірів зовнішньої реклами та вивісок в місті.
«Ми вважаємо, що обмеження розмірів рекламних конструкцій є необхідним для збереження естетики міста, безпеки громадян та збереження архітектурної спадщини», – зазначається у зверненні.
До речі, про кошти. Управління з питань реклами і КП «Київреклама» під час бюджетних консультацій з Департаментом фінансів КМДА представили свій стратегічний план на 2024 рік. Було спрогнозовано цільові показники на наступний рік. Серед іншого було зазначено, що надходження до міського бюджету від плати за користування місцями розміщення реклами за 2021-2023 роки становить понад 154 мільйони гривень, із них – 122 мільйони лише за 2021 довоєнний рік.
Начальниця управління Оксана Поліщук зазначила, що спрогнозоване надходження до міського бюджету від плати за користування місцями розміщення реклами за 2024 рік, за умови ухвалення відповідних рішень депутатами міської ради, може становити понад 115 мільйонів гривень.
Цифри спонукають до запитання: якщо в попередні роки надходження від реклами становили понад 154 мільйони гривень, то чому в 2024-му прогнозують зменшення фінансових показників?
Де ж вагомі результати успішної реформи рекламної сфери, якою хвалився мер Кличко?
Богдан ТУР
