12 вересня у Києві сталася “історична” подія — відкрили рух “синьою” гілкою метро. Щонайменше так це підносить міська влада. Роботи тривали 9 місяців, хоча спочатку обіцяли пів року. Витратили майже 400 мільйонів гривень бюджетних коштів. І тепер Кличко разом із своєю командою говорить про це як про “перемогу”. Проте це радше чергове підтвердження неефективної роботи його команди та підлеглих. У цьому випуску ми не лише нагадаємо вам історію цього ремонту, а ще й відкриємо нові цікаві подробиці, які не увійшли до наших попередніх відео.
Історична (ий) подія
12 вересня в Києві відновили повноцінний рух “синьою” гілкою метро і зʼєднали нарешті станції “Деміївська” та “Либідська”.
9 місяців замість обіцяних трьох на початку, і 400 млн гривень з резервного фонду міста, які могли б піти на відновлення після російських атак та інші нагальні питання. Такою є ціна недбалості столичних посадовців, що підтверджують експерти, правоохоронці та відкриті кримінальні провадження.
Багато хто, зокрема і у міській владі, сприймають відновлення роботи “синьої” гілки як перемогу.
Проте в попередніх наших відео ми вже доводили і на фактах пояснювали – аварії могло б не статися, якби чиновники працювали якісно.
Ми б у редакції теж раділи, якби метро відкрили на Виноградар чи Троєщину, якби ввели в експлуатацію Подільський міст, якби зникли стихійні сміттєзвалища на Дарниці. Якби залишили в спокої екопарк “Осокорки”, якби не чіпали садибу Зеленських та інші памʼятки історії, якби річку Либідь не намагалися закрити в колекторі. І ще десятки таких “якби”. Ось тоді ми б справді раділи. А так – відремонтували те, що й самі поламали.
У цьому випуску ми розповімо про нові “яскраві” факти з ремонту “синьої” гілки та нагадаємо, з чого все починалося. Бо “В тіні каштана” сховатися не вийде.
Нагадаємо, 8 грудня 2023-го року в тунелі між станціями “Деміївська” та “Либідська” сталося протікання тунелю та розгерметизація.
Однак про це мовчали. В КМДА заявили, що закривають станції на плановий ремонт. Потім – проблему визнали.
Спочатку обіцяли відновити роботу тунелю за пів року, потім – до кінця літа і зрештою – восени.
Те, що ця аварія, насправді не була несподіванкою для столичної влади, підтвердив міський голова Віталій Кличко під час засідання Тимчасової спеціальної комісії 21 березня 2024 року.
А де ж був міський голова, коли сталася аварія? Святкував. У одному з найдорожчих готелів Києва. Разом зі своїми заступниками та політичною командою. Нас, до речі, туди не запрошували, але ми все одно прийшли. Випуск дивіться на нашому каналі.
Затоплення метро також потягло на дно колишнього керівника КП “Київський метрополітен” Віктора Брагінського. Після розслідування Bihus Info про незаконне збагачення і оборудки на підприємстві він був звільнений з посади.
Перед початком ремонтних робіт спеціалісти Харківського інституту судових експертиз Бокаріуса провели ряд досліджень, під час яких з’ясували, що основна причина — неналежна експлуатація тунелів.
“Тунель метрополітену на досліджуваній ділянці залягає в складних інженерно-геологічних умовах та вимагає пильного контролю. Корозія металевих елементів несучих конструкцій та утворення мінеральних відкладень вказують на довготривалість процесів, які призвели до технічного стану тунелю на сьогодні ”, – зазначила Тетяна Арнаут, судова експертка.
Тож, згідно з результатом експертизи, причиною аварії стала неналежна експлуатація тунелів і бездіяльність посадовців, які не перевіряли стан конструкцій. До речі, саме цій експертизі намагались перешкоджати з боку київської влади.
За повідомленням представників експертної комісії, КМДА та підпорядковані їй комунальні підприємства затягували надання документації, яка була необхідна для проведення аналізу.
Цю експертизу визнали і правоохоронці. Але не визнали у КМДА. І вирішили ще 4 млн гривень з місцевого бюджету виділити на свою, альтернативну експертизу.
Нова експертиза краще двох старих?
У січні та травні 2024-го року КП “Київський метрополітен” провело два тендери на експертне дослідження тунелів. Загальною вартістю понад 4 мільйони гривень. Водночас ще й без відкритого конкурсу, посилаючись на нібито обмеженість у часі. Точніше, пославшись на постанову Кабміну, яка дозволяє проводити закриті конкурси під час воєнного стану.
Висновки цих досліджень озвучив міський голова Віталій Кличко. За його словами, винні “попередники”, які погано збудували метро. Але жодних підтверджень цьому надати не зміг. Документів не опубліковано й досі. Про те, чому ж після “попередників” чинна влада нічого не робила з аварійним тунелем – теж не сказав.
І лише на наш запит у КМДА відреагували. У листі написали: “За результатами проведеної судової експертизи/експертного дослідження підприємство (Київський метрополітен) отримало Висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи, в якому зазначено, що причиною виникнення аварійної ситуації є окремі помилки на етапі проєктування конструкції тунелю та неякісне виконання будівельно-монтажних робіт на етапі будівництва цієї ділянки тунелю”.
Проте знову – ні висновку не надали, ні пояснили, чому за десять років нічого не робили.
“За результатами цієї експертизи, яка була презентована у нас на засіданні тимчасово-контрольної комісії в Київській міській раді, нам сказали, що причинами аварії є порушення, допущені під час ще будівництва, та проєктування відповідної ділянки тунелю метро. І тут цікаво, що проєктування і будівництво, як ви розумієте, відбувалося в 2008-2009 роках, і у мене, очевидно, виникають питання, а що всі ці роки відбувалося у метрополітені? Якщо були помилки під час проєктування і будівництва, якщо будівництво не відповідає проєктувальній документації, де були представники київського метрополітену всі ці роки, і чи вони переймались взагалі питаннями неякісного будівництва відповідної ділянки тунелю метро?” – зауважила Вікторія Пташник, депутатка Київради.
Серед депутатів Київради є ті, хто також не розуміє доцільності виділення аж 4 млн на експертизу, яку вже й так зробили. Ще й із завищеною вартістю роботи експертів.
“Крім того, є питання і до самої експертизи, проведеної на замовлення метрополітену. Останній заплатив за неї більше 4 млн гривень і замовляв у приватної компанії, не проводячи жодного тендеру. Вартість експертогодини за цією експертизою, за нашими підрахунками, становила більше 8 тис. гривень. В той час, як Мінюст для державних установ на 2024 рік встановив вартість експертогодини у розмірі майже 380 гривень. Порівняйте 380 і 8000+. Мені здається, різниця суттєва. То чому ж Київський метрополітен не замовив подібну експертизу у державних установ, або хоча б не запитав у них цінову пропозицію для поперднього розрахунку вартості подібної експертизи та орієнтовної ціни?”, – підкреслила Вікторія Пташник, депутатка Київради.
Навіщо була ця експертиза – ми запитали і в КМДА, і в КП “Київський метрополітен”.
У Київському метрополітені нам відповіли неофіційним листом: “звертайтеся до КМДА”.
Але ж як звертатися до КМДА, якщо замовником експертиз є КП “Київський метрополітен”?
У КМДА ж сказали, нагадаємо, так вирішила комісія в КМДА. Офіційних документів – не надали.
“Ми зараз говоримо про те, що от у нас метро на Виноградар має будуватися, але не вистачає грошей на його будівництво. Але, друзі, ну їх не буде, якщо ми будемо так розкидатися грошима, то на приватних експертів, то ще на щось. Тому, мені здається, що це історія, яку не можна замовчувати, вона має стати публічною, і завдяки публічному тиску ми маємо створити запобіжник для подібних історій в майбутньому, – зазначила Вікторія Пташник. – Звісно, нам треба проводити експертизу і встановлювати реальні причини аварії. Але коли метрополітен проводить оцінку ринку, звертаючись до трьох приватних компаній, одна з яких взагалі є аудиторською та не надає подібні сервіси, а пропозиції двох інших дуже схожі за оформленням, складаються не хороші підозри. Принаймні в тому, що ці дві компанії діяли узгоджено і не були конкурентами. Як приклад схожості оформлень пропозицій наведу підписи на відповідях компаній, до яких метрополітен звертався за ціновими пропозиціями – прізвища директорів компаній в кінці документа зазначались капслоком (всіма великими літерами). Задумайтесь, ви часто так оформлюєте документи. А київський метрополітен, до речі, використовує саме таку форму оформлення. Але це не єдиний приклад схожості відповідей. Там і дати відповідей співпадають, і багато інших цікавих моментів є (формулювання речень, не типові назви документів тощо). Як на мене, є підстави для розслідування АМКУ, до якого я подала відповідну заяву”.
Та навіть “своя” експертиза не допомогла київським посадовцям. Прокуратура оголосила підозри в.о.очільника підземки Віктору Вигівському та начальнику служби колій за неналежне виконання посадових обов’язків, яке спричинило розгерметизацію тунелю, виникнення тріщин у стінах та подальше підтоплення. Обом обрали запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Перемога чи зрада?
Саме через недбалість і бездіяльність київських посадовців сталася ця аварія. Такі висновки експертизи Харківського інституту, і так зазначено у матеріалах кримінального провадження. Вину посадовців ще треба буде довести в суді. Проте зараз відомо, що бюджет столиці втратив понад 400 млн гривень, а кияни 9 місяців штовхались у маршрутках.
До речі, у день відновлення руху в тому ж Голосіївському районі Києва обвалився асфальт, одна з припаркованих автівок пішла під землю.
Точно так само, як у перші дні аварії на синій гілці метро.
Напишіть в коментарях, як ви вважаєте, завершення ремонту – це перемога чи… краще б цьому було запобігти?
Що ще треба відремонтувати чи поліпшити у столиці, теж пишіть у коментарі. І не забувайте підписуватися, аби нічого не пропустити.
А також ми й надалі продовжимо розповідати про діяльність народних та місцевих депутатів, життя столиці та прірву, між запитами суспільства і реальними діями влади. Лаконічно, серйозно і трохи іронічно. “В тіні каштана”.
Детальніше дивіться в новому випуску “В тіні каштана” за посиланням
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
