Найдовший, найбільший, найскандальніший, найдорожчий, найпроблемніший, найнеобхідніший
І усе це про нього – довгобуд, який найчастіше згадується у ЗМІ, матеріалах контролюючих, правоохоронних органів упродовж трьох десятків літ. Хто тільки з київських мерів не мріяв урочисто перерізати стрічку, відкривши рух Подільсько-Воскресенським мостовим переходом?! Одіозний Леонід Черновецький, якого в народі називали «Льонею Космосом», перед виборам навіть публічно гарантував «завершення у найкоротші терміни будівництва, швидке та зручне траснпортне сполучення між правобережною та лівобережною частинами міста». Подібні космічні обіцянки, схоже, взяв на озброєння й міський голова Віталій Кличко.
Час від часу він обнадійливо називав певні дати відкриття Подільсько-Воскресенського мостового переходу. У 2016 році із його вуст пролунало, що цю транспортну споруду можна побудувати за три роки. Згодом говорив, що кияни поїдуть мостом наприкінці 2020 року, потім заявив, що це станеться влітку 2021-го. Упродовж 2019-2020 років затятий критик Черновецького Кличко просто «сипав» обіцянками владнати справу з мостом. І не дивно: це так було записано у його передвиборчій програмі.
Але упродовж десятиліть два береги Дніпра постійно щось заважало з’єднати. Популізм чиновників? Крадійство? Некомпетентність? Брак коштів? Спротив мешканців Русанівських садів? Очевидно, є низка причин.
Може, сьогодні нарешті цю довгу кладку буде зроблено? Як повідомила у жовтні цьогоріч у Фейсбуку компанія Autostrada, яка займається цим будівництвом, першу чергу мостового переходу планують завершити на початку листопада 2023-го.
І ми дізналися, що сьогодні мостобудівельники та шляховики підприємства влаштовують ізоляцію бетонних поверхонь проїзної частини та тротуарів, асфальтують автомобільну частину мосту, паралельно зводять земляний насип для будівництва підходів до мосту, влаштовують підпірні стінки, роблять систему водовідведення, встановлюють мостове бар’єрне огородження та шумозахисні екрани. Тут задіяно понад 400 працівників і більше ста одиниць техніки.
А ще нам розповіли, чим же особливий цей гігант? Він складається з двох ярусів (автомобільна дорога і метро), має три мости: через Дніпро, Гавань та Десенку, естакаду на Рибальському півострові, лівоповоротний з’їзд на вулицю Набережно-Рибальську, естакаду на Трухановому острові, естакаду в урочищі Горбачиха, заїзд на мостовий перехід з перетину вулиць Набережно-Хрещатицька та Верхній-Нижній Вали.
Загальна довжина мосту – 9 кілометрів. Автомобільна частина складається із трьох смуг в кожному напрямку.
Запуск Подільсько-Воскресенського мосту з’єднає Русанівку та Воскресенку з Подолом, а трохи пізніше – і з Райдужним масивом та Троєщиною, розвантажить Північний міст, уможливить майбутній запуск метро на Троєщину.
Дай, Боже, дочекатися…
Крізь призму фактів поглянемо на історію цього велетня. Ще у 1993 році Кабмін схвалив документацію щодо будівництва Подільсько-Воскресенського мостового переходу, який хотіли спорудити до 2002 року. Новина про супербудівництво тоді викликала величезне занепокоєння серед мешканців Русанівських садів, які мали тут свої дачні та житлові будинки. Вони cтворили ініціативну групу щодо захисту нерухомості, розміщували в газетах колективні звернення, наголошували на протестних акціях, мотивуючи, що нове будівництво завдасть суттєвої шкоди. Водночас державні інституції кволо реагували на це, не зробили акцент на потужній аргументації в ЗМІ, чому Києву так важливо з’єднати правий і лівий береги.
Підготовчі роботи на цьому стратегічному об’єкті розпочали в 1996-му. Через рік будівництво призупинили – не було коштів.
З відкритих джерел відомо, що головним інженером проєкту є відомий мостобудівник Георгій Фукс, з 2008 року – Михайло Корнєєв, а головний архітектр – Олег Заварзін.
Переможцем відкритого конкурсу на будівництво Подільсько-Воскресенського мосту стало ТОВ «Еко-Буд-Трейд».
У травні 2010 року гроші «пішли» на міст – його будівництво було відновлено, на вересень того ж року планувалося встановлення головної арки над русловою частиною Дніпра, яка мала монтуватися з шести сегментів. Встановлення арки почалося влітку 2011 року. Для монтування сегментів застосовано унікальний плавучий кран «Захарій LK-600» виробництва судобудівного заводу «Ленінська кузня». 18 листопада 2011 року він впав у Дніпро та розламався в місці кріплення вантажної стріли. Всього у 2011 році до аварії крану було змонтовано 4 з 6 сегментів арки. Останні два сегменти було встановлено у 2014 році.
У 2011-му році вдалося здати в експлуатацію першу чергу мосту, а також відкрити рух Гаванським мостом і естакадою на вулиці Набережно-Хрещатицька. У 2016 році КМДА перезатвердила проєкт будівництва.
Станом на 2017 рік, за оцінками інституту «Київдормістпроект», міст був готовий на 65 відсотків. Тривала судова тяжба забудовників із власниками 22 із 259 дач, що згідно з проєктом підлягали знесенню. Здати міст в експлуатацію прогнозували наприкінці 2021-го. Того ж року громадськість прилеглих до озера Райдужного районів виступила за зміну трасування лівобережного з’їзду з Подільського мосту через проспект Алішера Навої для збереження озера Райдужне.
З першої половини 2017 року будівельні роботи почали поступово відновлюватися.
У жовтні 2020-го основний проліт мосту через Дніпро був підвішений на 68 вант, а на самі конструкції (арки, ванти, основний проліт) була встановлена декоративна підсвітка.
У листопаді 2020 року завершено збирання секцій заїзду з Подолу (вагою дві по 450 та одна — 169 тонн), які перевозили на понтонах та піднімали домкратними системами.
Станом на травень 2019 року на будівництво було витрачено майже 5 мільярдів гривень бюджетних коштів, для завершення потрібно ще 7 мільярдів.
У жовтні 2022 року Київрада дістала з бюджетного гаманця на добудову мосту додаткові 183 мільйони гривень.
З витрачанням коштів на цей довгобуд регулярно спалахували скандали різного гатунку.
Ось цьогоріч за клопотанням Подільської окружної прокуратури відсторонили від посади заступника директора комунального підприємства «Дирекція з будівництва шляхово-транспортних споруд Києва». Його підозрюють у причетності до розкрадання понад 6 мільйонів гривень на підводних роботах під час будівництва мосту. Підозрюваний, який на той час виконував обов’язки директора комунального підприємства, не перевірив ринкові ціни на річковий пісок та підписав акти виконаних будівельних робіт із завищеною вартістю піску.
Здається, за кількістю розслідувань щодо фінансових комбінацій цей міст може побити рекорди.
У червні 2023 року правоохоронці повідомили, що перевірки будівництва Подільського мосту в Києві виявили фінансові зловживання на суму понад 100 мільйонів гривень. Керівник комунального підприємства отримав нову підозру — за розтрату бюджетних коштів. Раніше його звинувачували лише в службовій недбалості.
У травні 2023 року, як писали ЗМІ, прокуратура передала до суду обвинувальний акт стосовно керівника генпідрядної організації за фактом розтрати понад 36 мільйонів гривень через завищення вартості робіт. Також до суду направили обвинувальні акти стосовно ще двох субпідрядників, повідомили в прокуратурі.
У ЗМІ була й така інформація: «14 травня 2019 року провадження відкрило Головне слідче управління Нацполіції. Слідство вважало, що службові особи КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд» змовилися зі своїми підрядниками, щоб присвоїти частину коштів з будівництва мосту. До схеми було залучено багато субпідрядників, аби штучно завищити вартість робіт.
Навесні 2020 року справу відкрив ще й Антимонопольний комітет України: про антиконкурентну змову між «Еко-Буд-Трейд» та ТОВ «Форма» під час будівництва Подільського мосту на 4 млрд грн. 28 жовтня 2021 року компанії оштрафували на 182,6 млн грн. на У серпні 2020 АМКУ відкрив ще одну справу про змову на 100 млн грн між «Формою» й Інвестиційно-будівельною компанією «Укрбуд».
12 березня 2021 року Подільське управління Нацполіції Києва відкрило своє провадження №42021100000000170. Із ухвали суду від жовтня цього року відомо, що в ході цього слідства вже повідомили про підозру чотирьом особам. Одна з них — ймовірно Денис Комарницький, адже слідство проводило обшуки на земельній ділянці, що належить його дружині. А в матеріалах слідства йдеться про обшуки за місцем проживання афільованого власника ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД», що забезпечував координацію схеми через свої зв’язки в КМДА і Київміськраді. Подільське управління вважає, що генпідрядник завищував вартість і обсяги виконаних робіт в актах, а КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва» їх усе одно погоджувало. Натомість «афілійований власник» легітимізував ці незаконно отримані кошти.
2 вересня 2021 року ГСУ Нацполіції відкрило ще одне провадження № 12021000000001109. Тут слідство теж підозрює змову службових осіб КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва», ПАТ «Мостобуд» та ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД». Зокрема йдеться про завищення вартості конструкцій, виготовлених ПАТ «Завод «Ленінська кузня».
Однак і це не все. 8 вересня 2021 року про підозру «службовій особі підприємства, задіяного на будівництві Подільського мостового переходу», оголосила Державна фіскальна служба. Згідно з її повідомленням, підрядне підприємство відобразило у бухгалтерській та податковій звітностях удавані фінансово-господарські операції з підприємствами, які мають ознаки фіктивності. Їх нібито залучили для виконання субпідрядних робіт, що дозволило ухилитися від сплати податків до бюджету. За фіктивними актами безпідставно сформували податковий кредит із ПДВ та витрати майже на 20 млн грн».
Міст регулярно пожирав з бюджету громади все нові мільйони гривень. А потім киняи дізнавалися про фінансові комбінації, завищення вартості робіт, різні манупуляції з грошима. Усе це свідчить про нікудишній контроль за витрачанням коштів платників податків, відсутність потужних запобіжників на шляху комбінаторів, про те, що міській владі Кличка не цікаво було докладно і приницпово звітувати про те, хто і як освоював кошти на спорудження мостового гіганта. Мабуть, є зацікавлені персони в тому, щоб кошти направляли як у бездонну діжку.
Ось що «накопала» Державна аудиторська служба України, 2019 рік. Щодо використання бюджетних коштів на будівництво Подільсько-Воскресенського мостового переходу: установлено порушень фінансової дисципліни на загальну суму 7,9 млн гривень. Зокрема, включення генпідрядником ТОВ «Еко-Буд-Трейд» до актів видів та обсягів робіт, не передбачених договірною ціною – це призвело до завищення вартості на суму понад 6,6 млн гривень. Окрім того, внесення виконавцями робіт до актів недостовірних даних, а також неправильне застосування норм ДСТУ призвело до завищення вартості робіт на загальну суму понад мільйон гривень, зокрема ТОВ «ІНЖИНІРИНГОВА МОСТОВА КОМПАНІЯ» – на суму 641,7 тис. грн, ТОВ «Комерційне підприємство Укрпожбезпека» – на суму 157,9 тис. грн, ТОВ «Спецпідводбуд-7» – на суму 89,6 тис. грн, ТОВ «Будівельна компанія «Адамант» – на суму 68,6 тис. грн та ТОВ «Мостобуд» – на суму 59,7 тис. гривень.
Встановлено завищення обсягів виконаних робіт на суму 233,6 тис. гривень.
У журналістському розслідуванні «Економічна правда» розповідала, чому провалювалися плани відкрити рух автівок у встановлені терміни. Наприклад, одного року генеральний підрядник, компанія «Еко-буд-трейд», зірвала строки виконання робіт, розповів виданню голова ГО «Рада з урбаністики Києва» Віталій Селик.
«З одного боку, було часткове недофінансування робіт. З другого – непрофесійність. Деякі роботи переробляли два-три рази», – заявив Селик «ЕП». – На додачу субпідрядні організації скаржаться, що генпідрядник не переказав їм кошти за виконані роботи, і вони змушені виконувати роботи авансом».
А ще видання зазначає: «Після публікації матеріалів жорсткого диска комп’ютера колишнього депутата Київради Дениса Комарницького стало відомо про його причетність до компанії-генпідрядника будівництва Подільського мостового переходу «Еко-буд-трейд».
У жовтні 2020 року Національне антикорупційне бюро відкрило кримінальне провадження за фактами зловживання владою або службовим становищем під час проведення тендеру на добудову Подільського мостового переходу, йдеться в матеріалах Єдиного реєстру досудових розслідувань».
На нашу думку, довгобуд – переплетіння інтересів як чиновників, так і забудовників, людей з орбіти Віталія Кличка. Нам видалися вартими на увагу припущення, які з’являлися у ЗМІ. Скажімо, що «відкрити рух на Русанівські сади ще до виборів Кличко хотів з двох причин. Перша – обіцянка, друга – інтереси забудовників». Зокрема, називали прізвище Ігоря Ніконова, власника компанії «КАН девелопмент», згодом, у 2014-2015 роках, – колишнього першого заступника голови КМДА. В інтерв’ю «ЕП» Ніконов заявив, що «залюбки б реалізував проєкт будівництва житла в урочищі Горбачиха. Дії мешканців «Русанівських садів» він назвав «популізмом».
«Є 40 дачників, які хочуть там жити, і щоб там завжди була околиця Києва. Хлопці, змінився час, держава витратила мільярди доларів на будівництво Подільського мосту. Ви вважаєте, що міст побудували, щоб на дачах продовжували жити люди без будь-якого сусідства? Це ж чистий егоїзм», – обурювався Ніконов.
Як зазначали журналісти, «частину урочища орендує фірма «Будівельний міжгалузевий альянс». Серед її акціонерів – Олександр Бодюк і Дмитро Тимофєєв, які були пов’язані з «КАН девелопмент» і ліквідованою компанією «КАН буд».
У міській владі щоразу заявляють: на добудову мосту потрібні додаткові кошти. Але ж скільки грошей і ким уже використано! Мільярди.
Видання «ЕП» зазначало: «До кінця 2016 року генеральним підрядником будівництва Подільського мосту було ПАТ «Мостобуд». На сьогоднішній момент воно визнається банкрутом.
«Офіційний борг «Мостобуда» перед Києвом – 196 млн грн. Зараз ці кошти будуть стягуватися за допомогою арбітражного суду та виконавчої служби», – розповідає директор комунального підприємства «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд КМДА» Максим Калінін. Саме це підприємство у свій час укладало контракти з генпідрядником та давало гроші на будівництво.
«Виник борг дуже просто: «Мостобуд» отримував аванси на виконання робіт, але не закривав їх актами виконання робіт. Весь запланований обсяг не був виконаний, незважаючи на те, що генеральний підрядник роками освоював кошти”, – розповідав Калінін.
А хіба киянам від таких пояснень легше? Мосту (найбільшого, найграндіознішого) поки що нема.
У Києві один міст, за словами Віталія Кличка, «втомився», інший, як усім відомо, недобудований, Дегтярівський – упав. Яка ж доля у Подільсько-Воскресенського? Ми хочемо, щоб була щаслива. Але, але…
Богдан ТУР
