Головна АналітикаУ Києві вже восьмий рік не можуть розселити «будинок-убивцю»
Міська влада не може відселити мешканців гуртожитку, стіни якого покриті пліснявою та грибком.

У Києві вже восьмий рік не можуть розселити «будинок-убивцю»

Колаж: Каштан NEWS

Автор kashtan NEWS

У 2016 році столична влада пообіцяла мешканцям аварійного гуртожитку квартири в новобудові

КМДА хоче доручити Деснянській райдержадміністрації провести заключне обстеження «будинку-вбивці», що на вулиці Мілютенка, 23-А. Така пропозиція була включена до проєкту порядку денного пленарного засідання Київради ще 23 листопада, однак залишилася непоміченою на тлі скандального виділення понад 2 млрд гривень «Житло-Інвесту».

Утім  обидві справи мають багато спільного. «Житло-Інвест» не може добудувати об’єкти, за квартири в яких люди вже заплатили. Гуртожиток на Мілютенка, стіни якого роз’їдає пліснява, не можуть розселити, оскільки призначена для цього новобудова вже котрий рік стоїть незавершеною. В обох випадках гроші, виділені на будівництво, магічним чином розчинилися у просторі, і столична влада досі не може знайти крайніх.

Грибкове царство

П’ятиповерховий гуртожиток для співробітників заводу «Хімволокно», що на вулиці Мілютенка, був побудований  1960 року. Це – типова «хрущовка», термін експлуатації яких – 60 років, і що має всі проблеми, характерні для київських «хрущоб», у тому числі  – недостатню вентиляцію. На цей недолік гуртожиток «хворий» в особливо важкій стадії: через проблеми з вентиляцією вже на початку 2000-х на стінах з’явився грибок.

Фото: kyivcity.gov.ua

Із цього часу пліснява безперешкодно роз’їдає будинок, перетворюючи його на розсадник туберкульозу, грибкових пневмоній та онкологічних захворювань. Інститут мікробіології та вірусології імені Д. Заболотного визнав гуртожиток на Мілютенка, 23-А, непридатним для мешкання, оскільки на стінах  було виявлено 39 видів  патогенних грибків, смертельно небезпечних для здоров’я людини. Водночас через плісняву будинок почав елементарно руйнуватися.

Коровай для Кличка

Мешканці гуртожитку неодноразово скаржилися міській владі, наполягаючи на розселенні з «будинку-вбивці». У березні 2016 року влада нарешті звернула увагу на те, що на підпорядкованій їй території існує розсадник небезпечних патогенів, і до гуртожитку урочисто завітав мер Віталій Кличко.

Візит такої високопоставленої особи викликав у мешканців щирий захват. Шановному гостю трохи не з поклонами піднесли коровай під оплески щасливої громадськості.

«Ми вас зустрічаємо з хлібом, значить, ми вас любимо, віримо і надіємося», – заявили мешканці.

Результатом візиту стали черговий фотоальбом на сайті КМДА зі світлинами мера на тлі плісняви в різних ракурсах та обіцянки вирішити проблему, збудувавши для багатостраждальних мешканців новий будинок неподалік.

«Наше завдання – реалізувати проект з переселення у найкоротші терміни», – пообіцяв Кличко.

Обіцянка-цяцянка

30 червня 2016 року Київрада ухвалила надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на Мілютенка, 23-А. «Будинок-вбивцю» планували знести, а на його місці – побудувати багатоповерхівку «з підземним паркінгом та об’єктами соціально-побутового призначення» орієнтовною площею у 0,62 га.

Оскільки мешканці гуртожитку під час здійснення цих наполеонівських планів не могли жити на вулиці, їх мали відселити в іншу спеціально побудовану багатоповерхівку. Для цього КП «Спецжитлофонд» було виділено ділянку неподалік – на перетині вулиць Мілютенка та Шолом-Алейхема. На сайті «Спецжитлофонду» цей проєкт фігурує під назвою «ЖК FOREST» та ілюструється ось такими привабливими картинками:

«Розташований  у 20 хв. пішої ходи до станції метро Лісова, у районі з насиченою торгівельною, соціальною, побутовою, розважальною та зеленою інфраструктурою. ЖК FOREST є чудовим місцем для життя, адже кожен мешканець знайде для себе безліч переваг», – ідеться на сайті комунального забудовника.

Утім, теперішній час, використаний комунальними копірайтерами в описі «чудового міста для життя», є, м’яко кажучи, деяким перебільшенням. Дійсно, «Спецжитлофонд» устиг побудувати кілька «коробок» і в жовтні 2020 року навіть сповістив громадськість, що в першій секції будинку вже почали встановлювати вікна.

«КП «Спецжитлофонд» – надійний столичний забудовник, який реалізував вже більше 50 проектів в столиці. Серед проектів КП як будівництво нових житлових будинків, так і реконструкції будівель, що знаходилися в аварійному стані. Нові комфортні житлові будинки, зведені «Спецжитлофондом», вирізняються сучасним ергономічним плануванням, якість якого високо оцінили їх мешканці, у тому числі кияни, які перебували на квартирному обліку», – розхвалювали комунального забудовника київські ЗМІ.

Щоправда, оцінити ергономіку та комфорт, обіцяні «Спецжитлофондом», мешканці гуртожитку так і не змогли. «Надійний» забудовник раз у раз переносив графіки здачі новобудови та підвищував вартість будівництва. Як наслідок, об’єкт і досі залишається недобудованим, і вже цього року над головами керівництва «Спецжитлофонду» вдарив грім: прокуратура скерувала до суду обвинувальний акт проти директора КП Володимира Шарія.

«Згідно з матеріалами слідства, між КП «Спецжитлофонд» та приватним підприємством був укладений договір підряду щодо будівництва житлового будинку на перетині вул. Мілютенко-Шолом-Алейхема у Деснянському районі. Отримавши попередню оплату, підрядник лише частково виконав обумовлені договором будівельні роботи та у визначений договором спосіб невикористані грошові кошти замовнику не повернув», – ідеться в повідомленні Київської міської прокуратури від 5 жовтня 2023 року.

Як зазначають у прокуратурі, директор «Спецжитлофонду» з невідомих причин не став стягувати з підрядника невикористані гроші через суд. Ця незрозуміла поблажливість тривала аж шість років, внаслідок чого строк позовної давності давним-давно сплив. Тепер Володимира Шарія звинувачують у службовій недбалості, внаслідок якої місто втратило понад 21 млн гривень. 

Апетит приходить під час їжі

Що буде далі з квартирами для мешканців «будинку-вбивці», досі невідомо. На добудову обіцяної багатоповерхівки забудовники традиційно просять ще гроші.

«Представники муніципального забудовника сказали: дайте нам 700 мільйонів, ми все добудуємо… Та якщо поділити цю суму на кількість квартир, виходить, що одна двокімнатна обійдеться в понад три мільйони гривень (і це при тому, що значну частину робіт на об’єкті вже виконано попереднім забудовником). Вважаємо, що це занадто», – розповів наприкінці листопада в інтерв’ю «Укрінформу» голова бюджетної комісії Київради Андрій Вітренко.

Ця історія є типовою для київських комунальних забудовників: аналогічним чином клянчить гроші на свої недобудовані об’єкти скандальний «Житло-Інвест», майже 40 тисяч інвесторів якого вже котрий рік не можуть отримати свої квартири. Утім, зрештою «Житло-Інвест» таки досяг успіху: як уже повідомлялося, 23 листопада Київрада ухвалила рішення попросити в уряду понад 2 мільярди гривень, щоб витягнути комунального забудовника з фінансової пастки.

Пліснява та грибок в будинку
Пліснява та грибок в будинку. Фото: desn.kyivcity.gov.ua

Не виключено, що аналогічним чином пощастить і «Спецжитлофонду» – тим паче, що вимоги у нього скромніші: 700 мільйонів – це, як відомо, для столичної влади не гроші. Навіть під час війни.

Костянтин МИХАЙЛЕНКО

Вам також може сподобатися