Поки КМДА рапортує про успіхи, в найбільшого теплопостачальника проводять обшуки
Ще місяць тому голова правління «Укренерго» Володимир Кудрицький натякнув українцям, що придбання автономних систем живлення для домашнього використання може бути непоганою ідеєю. Енергетики вельми слушно радять готуватися до будь-яких сценаріїв взимку – адже невідомо, скільки ракет росія зможе накопичити до зими і наскільки інтенсивними будуть обстріли української інфраструктури.
Утім, поки що інформація, яку озвучують із цього приводу офіційні особи, просякнута стриманим оптимізмом. Представник ГУР Андрій Юсов в інтерв’ю Укрінформу зазначає, що росіяни регулярно використовують для ударів по Україні нововироблені ракети – а це свідчить, що старі запаси вже вичерпуються, а створювати значний обсяг нових (тим більше, в умовах санкційних обмежень) у рф, скоріш за все, не виходить.
Водночас очевидно, що до опалювального сезону-2023 Україна входить у значно гірших стартових умовах, ніж це було рік тому. За оцінками Міненерго, через російську окупацію та обстріли інфраструктури протягом минулого осінньо-зимового періоду ми втратили майже половину своїх енергетичних об’єктів: 44% атомної генерації, 78% потужностей ТЕС, 66% – блочних ТЕЦ, 12% – ГЕС, 75% – вітрової генерації та понад 20% – сонячної.
Столиця: з теплом чи без?
Щодо Києва, то як заявив на брифінгу заступник голови КМДА Петро Пантелеєв, за минулу зиму внаслідок російських ударів було серйозно пошкоджено майже 63 відсотки обладнання, необхідного для нормального й стабільного проходження осінньо-зимового періоду.
Водночас представник КМДА озвучив на камеру досить оптимістичні цифри: зокрема, він стверджує, що основні ремонтні роботи на київських енергетичних об’єктах уже виконано, а на деяких знаходяться на завершальній стадії.
«Подбали також, щоб навіть за умови відсутності електроенергії працювали котельні. Зі 157 котелень 100 мають можливість оперативного підключення до генераторів. Також маємо арсенал мобільних котелень, що можуть оперативно підтримувати тепло в таких закладах, як лікарні, пологові будинки», – пообіцяв Петро Пантелеєв.
Ще більш оптимістично рапортує про підготовку Києва до опалювального сезону мер Віталій Кличко. Він виклав у своєму телеграм-каналі відео, на якому особисто перевіряє реконструкцію тепломережі на Подолі, де за останні п’ять років було виявлено понад 40 пошкоджень.
«Завдяки модернізації тепломереж і теплотехнічного обладнання, покращиться якість теплопостачання для майже 400 житлових будинків, 3 лікувальних закладів, 51 навчального закладу та 423 відомств», – бадьоро зазначив Віталій Кличко.
Також, за його словами, підприємства столиці вже усунули понад 2 000 пошкоджень трубопроводів, а з міського бюджету цього року було спрямовано понад мільярд гривень на ремонти обладнання теплоджерел, ушкоджених внаслідок обстрілів, та на придбання мобільних котелень, про які згадував Пантелеєв.
Де брати кошти
Утім, незважаючи на виділений мільярд, столичним енергетикам та теплопостачальникам все ще бракує коштів. Більша частина «опалювального» брифінгу у КМДА за участі Пантелеєва та голів київських КП була присвячена саме цьому питанню: озвучивши кілька загальних цифр, учасники почали нарікати на киян, які не сплачують вчасно за газ та електроенергію. За словами того ж Пантелеєва, за останній рік у Києві спостерігається «невтішна тенденція до збільшення заборгованості за спожиті ресурси навіть в умовах стримування тарифів».
Як заявив під час брифінгу директор структурного підрозділу «Енергозбут» комунального підприємства «Київтеплоенерго» Костянтин Лопатін, загальна сума заборгованості киян за комунальні послуги становить вже майже 6 млрд гривень. Він закликав усіх мешканців міста, зокрема й тих, хто виїхав або захищає Україну на фронті, таки оплатити борги.
«Хочеться знову ж таки звернутися до наших клієнтів, які знаходяться в Києві, які працюють, які захищають нас, які виїхали до того, щоб вони все ж таки переглянули можливість і знайшли її для оплати заборгованості», – сказав Лопатін.
Куди діваються гроші
Слова Лопатіна розтиражували українські ЗМІ – однак поруч із репортажами з брифінгу в заголовках одночасно фігурують новини про черговий обшук у «Київтеплоенерго» у зв’язку з корупцією та розтратою бюджетних коштів. Обшук, який столичні правоохоронці нещодавно провели в найбільшого теплопостачальника столиці, який нині так потерпає від браку грошей, уже далеко не перший і, думаємо, не останній. Уперше Бюро економічної безпеки завітало до «Київтеплоенерго» ще в лютому: причиною тоді, як і зараз, стали висновки ревізії Державної аудиторської служби.
Зі свого боку, теплопостачальник заявляє, що не згоден з висновками Держаудиту, бо в їх основі, буцімто, лежать «суб’єктивні, документально не підтверджені оцінки, взяті, переважно, з медіаджерел». Водночас ще 31 серпня стало відомо, що директору одного з департаментів «Київтеплоенерго» та підряднику, який співпрацював з підприємством, повідомлено про підозру за фактом розтрати бюджетних коштів в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 191 КК України).
«Підозрювані, достовірно знаючи, що ціну на насоси у кількості 62 штуки завищено та усвідомлюючи наслідки своїх дій, вчинили розтрату коштів КП «Київтеплоенерго» в особливо великих розмірах. Відповідно до висновків судових товарознавчої та економічної експертиз, сума збитків, завданих територіальній громаді Києва, становить майже 700 тисяч гривень», – повідомили у Київській міській прокуратурі.
Нагадаємо, це вже далеко не перший випадок, коли бюджетні кошти, виділені київським комунальним підприємствам, зникають у невідомому напрямку. Зокрема, лише за серпень – початок вересня столичні правоохоронці викрили:
- двох посадовців, які привласнили майже половину бюджету реконструкції парку «Почайна» (1,6 млн гривень);
- двох посадовців КМДА, які розтратили бюджетні кошти на передислокацію непрацюючої насосної станції (64 млн грн);
- підрядника, який «нагрів» столичний бюджет, удвічі завищивши вартість ремонту футбольного поля в одному з навчальних закладів столиці (4,3 млн грн);
- в.о директора КП «Спортивний комплекс», якого підозрюють у розтраті 10 млн грн на ремонтних роботах, котрі фактично ніхто не проводив;
- посадовців КП «Житлоінвестбуд-УКБ», чия службова недбалість призвела до розтрати бюджетних коштів на суму майже 800 тисяч грн, виділених на відновлення двох будинків, пошкоджених російськими обстрілами;
- заступника директора столичного КП «Інженерний центр», який завищив вартість реконструкції пішохідної алеї Андріївського узвозу на майже 1,4 млн грн;
- посадовців КП «Київбудреконструкція», які «заробили» понад 6 млн грн на реконструкції Бортницької станції аерації;
- в.о директора КП «Дирекція з будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» за службову недбалість, яка спричинила розтрату понад 6 млн грн під час будівництва Подільського мостового переходу через Дніпро;
- десяти посадовцям КО «Київмедспецтранс», які розікрали 12,6 млн грн за закупівлі запчастин для «швидких».
Із цього далеко не повного переліку можна дійти висновку, що гроші у столичному бюджеті є. І більше того, гроші ці столична влада, напевно, вважає зайвими: інакше б вона куди пильніше стежила за тим, куди кошти в такій шаленій кількості майже щодня щезають. Лише за дев’ятьма цими епізодами (а загалом за серпень – початок вересня їх вже нараховується більше двадцяти) було розтрачено понад 106 млн грн бюджетних коштів, яких так не вистачає зараз на проходження опалювального сезону.
Ба більше: якщо підрахувати усі проекти міської влади щодо побудови таких «вкрай необхідних» під час війни об’єктів, як нова розв’язка на Богатирській або пішохідний рекреаційний міст на Оболоні, може з’ясуватися, що загальна сума значно перевищує всі борги, які «несумлінні кияни» не змогли сплатити «кришталево чесному» «Київтеплоенерго». Лише за ремонт ділянки Кільцевої дороги Київ заплатить підряднику (який, до речі, традиційно зависив ціни) 969,72 млн грн. Це лише трохи менше, ніж мільярд, виділений на ремонт теплоджерел та закупівлю автономних котелень, яким так хвалився Кличко.
Отже, повторимося, гроші у столичної влади є. І якщо хоч трохи перекрити краник несвоєчасних забаганок та нескінченних крадіжок, то пройти опалювальний сезон Києву буде значно легше.
Юлія ТЕНЕНЬОВА
